Працівники івано-франківських ЗМІ дізналися про основні прийоми з порятунку життя людини, яка постраждала від нещасного випадку.
Читайте також: Франківська викладачка взяла участь в унікальному міжнародному тренінгу (ФОТО)
Майстер-клас 10 червня проводив Любомир Паращук — доцент кафедри екстреної та невідкладної медичної допомоги та медицини катастроф Івано-Франківського медуніверситету. Він розповів, що треба робити в екстремальних ситуаціях і спростував поширені помилкові уявлення про надання невідкладної допомоги.
Перший принцип медичної допомоги — огляд місця, де трапився нещасний випадок. Якщо воно небезпечне для того, хто збирається рятувати потерпілого, то не варто цього робити. «Ми не повинні збільшувати кількість постраждалих. Не можна надавати допомогу на проїжджій частині чи під стіною будинку, який ось-ось розвалиться», — говорить Любомир Паращук.
Далі слід оглянути потерпілого і викликати швидку допомогу. По телефону треба повідомити, що трапилося, в якому стані перебуває людина, вказати точне місце розташування. Коли швидкої немає, постраждалого треба доставити до лікарні самотужки.
Якщо у потерпілого є дихання і серцебиття,то його можна залишити у стабільному положенні до приїзду швидкої. Якщо ж вона запізнюється,а постраждалий непритомний чи в небезпечному стані, допомогу треба надавати самостійно. Варто також попросити ще когось долучитися до цього.
Одна з небезпечних помилок невідкладної помочі — підкладати непритомній людині подушку під голову. У такому випадку її дихальні шляхи перекриваються. Щоб цього не сталося, треба подушку чи валик з одягу поставити під плечовий пояс людини. Голова і хребет мусять розташовуватись на одній лінії.
Дихання поновлюють з допомогою закритого масажу серця: натискання на грудну клітку провокує стискання порожнин серця і спричинює циркуляцію крові по тілу. Для цього треба поставити нижню частину долоні на середину грудної клітки вздовж, але не впоперек ребер. Другою рукою фіксують положення серця. Треба зробити 100 поштовхів за хвилину до відновлення серцебиття або ж протягом 30-40 хвилин. Руки мають бути випрямлені, працювати треба всім тулубом. Глибина втискання грудної клітки потерпілого має бути не менше 5 сантиметрів.
Ще одна помилка може трапитися під час накладання джгуту. Його роблять тільки при інтенсивних кровотечах або у випадку втрат частини кінцівки. Влітку його накладають не більше, ніж на 2 години, взимку -максимум на 1 годину, інакше може статися відмирання тканин організму. Слід фіксувати час зав’язування джгуту. Не можна накладати його на голу шкіру.
ФОТО ТИЖНЯ
