Хата за 50 тисяч доларів і блискавки у димар: як українці тікають від війни до Прикарпатських гір (ВІДЕО)

Після початку повномасштабної війни українці активно купують старі хати в карпатських селах на висоті понад 1200 метрів, де можна сховатися від ракетних загроз. Місцеві розповідають про туман, екологічно чисте повітря та специфічні небезпеки, з якими доводиться стикатися високо в горах.

Про це пише Галка з посиланням на Hromadske.

Житель Верховинщини 22-річний Назар, який веде блог про сільське життя і возить туристів джипами в гори, показав журналістам життя у віддалених карпатських присілках. Журналісти відвідали присілок Сметанчино села Бережниця, де живе 88-річна Василина з сином — там розташована одна з найстаріших високогірних хат Карпат, вік якої понад 200 років.

У цьому присілку на висоті понад 1200 метрів над рівнем моря зараз мешкає лише сім осіб. Колись тут вирувало життя, але молодь поступово виїхала через складні умови.

“Тут колись кипіло дуже життя, полонини були, худобу випасали. Багато просто молодих не бачать тут перспективи і через то покидають гори, бо тут дуже важко жити”, — розповідає Назар.

За його словами, стара карпатська хата з ділянкою може коштувати близько 50 тисяч доларів, але ціна суттєво залежить від місця розташування та наявності комунікацій, особливо води.

“Земля як де, в яких місцях. Якщо, наприклад, туди зробили дорогу гарну, гарна земля, видно Чорногірський хребет, то там земля може бути і 2, і 3 тисячі доларів за сотку”, — зазначає Назар.

Життя високо в горах має свою специфіку. Місцеві мешканці розповіли про унікальні небезпеки — наприклад, блискавки, які часто влучають у хати. Так, один із мешканців, Василь, був змушений залишити свою хату через постійні удари блискавки в димар.

“Блискавка в хату попадала два рази. Два рази було б вбило. А тепер він поставив громовідвід і все одно било в хату. І він через то виїхав. Він через то побоявся вже тут жити”, — розповіла Василина.

Крім погодних особливостей, місцеві скаржаться на борсуків, які підривають фундаменти покинутих хат, відсутність інфраструктури та складність доставки продуктів. Взимку сніг може сягати чотирьох метрів, і доводиться прокопувати тунелі, щоб вийти з хати.

“У нас двері не все відкриваються. Мусили через вікно вилазити, бо двері б не відкрив”, — згадують мешканці.

Особливості побуту в таких хатах вражають — вікна закривають спеціальними дерев’яними віконницями, які називають “уставками”, традиція, що збереглася з часів, коли в гори приходили бандити. Для обігріву використовують печі, а електроніка часто виходить з ладу. 88-річна Василина розповіла, що їхнє старе радіо потрібно було бити кулаком, щоб воно заговорило.

Будівництво у високогір’ї має свої нюанси.

“Якщо брати будівництво внизу і на горі, у два рази дорожче тут будуватися. Через доставку. Плюс вирівняти землю”, — пояснює Назар.

Попри всі труднощі, попит на життя в горах зростає, особливо з боку мешканців великих міст та переселенців зі східних регіонів України. За словами місцевих, зараз багато людей шукають віддалені місця з чистим повітрям та без страху повітряних тривог.

“Зараз багато людей хочуть туди, де нема людей. Раніше всі хотіли там, де багато людей є, а тепер наоборот”, — пояснюють місцеві.

Назар підтверджує, що життя в горах має свої переваги:

“Це дійсно таке життя, як людина раніше жила. Вона тут буде і довше жити, і спокійніше жити, і як на природі, то на душі веселіше стає”.