В ЄС готують тотальний контроль соціальних мереж 

В ЄС готують тотальний контроль соціальних мереж

Новина із таким заголовком розійшлася Телеграм-каналами у серпні 2025 року та супроводжувалася інфографікою щодо кількості країн, які начебто підтримують сканування всього приватного цифрового спілкування, включно з зашифрованими чатами та фотографіями. 

“Формально, це «боротьба з дитячою експлуатацією», але фактично йдеться про кінець приватності в інтернеті”, — йдеться у повідомленні. 

Насправді

В ЄС дійсно обговорюються нові правила для соцмереж, включно з перевіркою віку та можливими заборонами. Мета — зменшити залежність підлітків від цифрових платформ.

Офіційна назва ініціативи — CSAR (Регламент протидії сексуальному насильству над дітьми). Проєкт законодавства вперше представили у травні 2022 року. Критики охрестили його «Chat Control».

Серед прихильників регламенту – десятки агітаційних груп, активістів і депутатів Європарламенту, а також департаменти Європейської комісії та Європейського парламенту. Серед противників є організації громадянського суспільства та активісти, які виступають за  захист приватності в Інтернеті.

Громадська кампанія Fight Chat Control активно моніторить і поширює інформацію щодо законопроєкту. Її сайт підтверджує дані з ілюстрації: наразі 15 держав-членів підтримують, 9 — вагаються, і лише 3 — проти.

Данія, як країна-предстоятель у Раді ЄС з 1 липня 2025 року, активно просуває цей законопроєкт і внесла нову “радикальнішу” версію.

Важливими залишаються голоси таких держав, як Німеччина — вона поки що невизначена, але її підтримка може забезпечити кваліфіковану більшість, необхідну для прийняття закону (15 держав і 65% населення ЄС).

Експерти, правозахисники, техно-спільноти (Signal, EFF, Mozilla тощо) рішуче критикують законопроєкт, аргументуючи, що він порушує базові права — на приватність, особисте листування, на захист даних (Articles 7 і 8 Хартії ЄС).

Висновок

Новина справді відповідає реальному законодавчому процесу. Законопроєкт — CSAR (“Chat Control”), що прагне сканувати приватні повідомлення (включаючи зашифровані), дійсно розглядається в ЄС. Це не вигадка, однак поки це і не є доконаним фактом.

Наразі активісти та окремі держави борються проти цього через ризики масового контролю, порушення приватності й слабкість технологічного захисту.

Європа може залишити Україну без підтримки через корупцію

Україна може залишитися без мільярдної підтримки з боку Євросоюзу, якщо продовжить відступати від антикорупційних зобов’язань. 

Допис про це без відповідного контексту та посилання на джерело був опублікований на одному з франківських телеграм-каналів. 

Насправді

Канал навів фрагмент інтерв’ю LIGA.net колишнього міністра закордонних справ Павла Клімкіна. У ньому дипломат попередив: довіра до України — не безумовна, і за найменший привід європейські партнери можуть скористатися моментом, щоб призупинити чи обмежити допомогу.

“У них складно з грошима, складно з розумінням, де їх знайти, але вони їх будуть знаходити. Якщо ми будемо давати їм привід, що ми щось серйозно не робимо, то вони будуть шукати приводи, як не знаходити гроші”, — наголосив Клімкін.

Розмова з дипломатом відбувалася на тлі скандалу навколо закону про НАБУ та САП. Ухвалення закону, що підриває незалежність НАБУ, САП й Антикорупційного суду, викликало критику від ЄС та навіть погрози призупинити допомогу, якщо незалежність антикорупційних органів не відновлять.

Крім того, ЄС утримав €1,5 млрд із $4,5 млрд запланованих виплат у рамках так званого Ukraine Facility через невиконання Україною низки контрольних показників антикорупційних зобов’язань. Водночас це рішення не остаточне — кошти можуть надійти пізніше, якщо реформи виконають.

Важливим є те, що наведена вище теза Клімкіна без відповідного контексту можна трансформувати у фейковий наратив. Адже критику можна легко інтерпретувати як остаточне рішення, а подання — як безальтернативну загрозу: “Європа точно залишить Україну”.

Зокрема, це вже зробило видання The Times of India: 

“ЄС призупинить допомогу Україні через занепокоєння щодо корупції.

Європейський Союз вирішив призупинити частину своєї допомоги Україні через занепокоєння щодо корупції, що свідчить про значні зміни у підтримці з боку одного з ключових союзників України”.

Висновок

Новини у стилі “Європа може залишити Україну без підтримки через корупцію” вводять в оману, бо подають умовну ситуацію як доконаний факт. Йдеться не про повну відмову від допомоги, а про тимчасове призупинення чи затримку окремих виплат до виконання вимог щодо незалежності антикорупційних органів та прозорості реформ. Це стандартний механізм контролю в ЄС, який застосовується до всіх держав, що отримують фінансування, і він має на меті зміцнити ефективність допомоги, а не “покарати” Україну.

Якщо прибрати цей контекст, створюється враження, що союзники відвертаються від України, а сама корупція подається як всеосяжна причина краху відносин із ЄС. Такий викривлений меседж підігріває пропаганду про “втому Заходу” та “зраду партнерів” і шкодить довірі суспільства. Тому важливо пояснювати, що Європа не відмовляється від підтримки, а ставить умови для її ефективного та прозорого використання.

Без грошей у Польщу вас не впустять

Українцям встановили фінансові вимоги при в’їзді в країну, пишуть у каналі “Реальний Франківськ”. Йдеться про доволі великі суми, які необхідно мати для перетину кордону. 

“Відтепер при плануванні поїздки до Польщі необхідно мати достатню суму коштів для проживання та повернення додому:

• 300 злотих на перебування до 4 днів;
• понад 4 дні — 75 злотих за день”.

Також, у разі відсутності зворотного квитка, необхідно підтвердити наявність коштів на зворотний квиток, від 200 до 2500 злотих.

Насправді

У Польщі фінансові вимоги для іноземців прописані в законі “Про іноземців” (Ustawa o cudzoziemcach). Його ухвалили 12 грудня 2013 року. З того часу закон кілька разів змінювали й доповнювали (особливо після 2022 року, щоб врегулювати статус українських біженців), але базові фінансові вимоги щодо наявності коштів при в’їзді залишилися незмінними.

Йдеться про наявність коштів, достатніх на проживання та повернення додому.

Конкретні суми:

• 300 злотих – якщо перебування планується до 4 днів.
• 75 злотих на день – якщо понад 4 днів.

Додатково — гроші на зворотний квиток:

• 200 злотих для сусідніх країн,
• 500 злотих для інших країн ЄС,
• 2500 злотих для країн поза ЄС.

Втім ці вимоги стосуються не всіх. Не потрібно доводити фінансову спроможність, якщо ви:

• в’їжджаєте за робочою візою,
• маєте Карту поляка,
• або посвідку на проживання в Польщі.

Ці норми не нові, вони були ще до війни й застосовуються до всіх іноземців, а не тільки до українців. Інша річ, що під час масового напливу біженців 2022 року прикордонники часто не перевіряли їх на практиці. Зараз же тему підняли у медіа, тому може скластися враження, ніби це нове “жорстке правило”.

Прикордонники мають право запитати підтвердження наявності коштів або зворотного квитка. Якщо доказів нема — можлива відмова у в’їзді. Особливо це стосується тих, хто в’їжджає без спеціального дозволу (наприклад, для туризму).

Висновок

Фінансові вимоги для в’їзду в Польщу існували давно і діють для всіх іноземців. Новину подають так, ніби правила ухвалили “відтепер” і спеціально проти українців. Це створює образ, що Польща “закриває двері” для біженців або заробітчан, хоча насправді йдеться про стару норму.

Очевидна й мета: посіяти недовіру й напругу — мовляв, навіть сусіди вже “виставляють рахунок” українцям.

The post Фейки літа в інфопросторі Прикарпаття appeared first on Galka.if.ua.

Про це свідчить аналіз річних декларацій за 2022 – 2024 роки, який провела редакція “Галки“. 

У порівнянні з 2022 роком зарплата за основним місцем роботи зросла у всіх керівників, крім очільника “Муніципальної інспекції “Добродій” Михайла Шутака. 

Найбільшу міська рада оцінює роботу керівників КП “Івано-Франківськводоекотехпром” Віталія Савенка, “Електроавтотранс” Віталія Голутяка. Вони задекларували понад мільйон гривень річної зарплати за 2024 рік. 

Ці ж підприємства разом з ДМП “Івано-Франківськтеплокомуненерго” показали за 2024 рік найбільші збитки (54, 90 та 159 мільйони відповідно). 

За відносними показниками найбільшим приростом доходів “похвалилася” в декларації незмінна виконувачка обов’язків директора КП “Сервіс паркування” Наталія Кияницька: з 139 до 455 тисяч на рік.

На 175% від 2022 року зросли доходи керівника КП “Полігон ТПВ” Євгена Данилюка. Удвічі за три роки збільшилася зарплата директора “Івано-Франківськміськсвітла” Романа Криволінського. 

Також переважно зросли готівкові заощадження франківських комунальників. Найбільші заощадження “під подушкою” задекларували керівники КП “Благоустрій” Михайло Яцків, “Франківськ Агро” Віталій Крушельницький та “Полігон ТПВ” Євген Данилюк. 

Автопарк, у тих, хто його задекларував, складається далеко не з найновіших моделей. Найновішим транспортним засобом може пишатися  керівниця КП “Муніципальні ринки” Світлана Храбатин –  Dodge Journey 2016 року. 

За даними аналітичної системи YouControl, загальний розмір збитків від діяльності івано-франківських комунальних підприємств за 2024 рік склав 321 млн грн. Як писала “Галка”, у 2023 році загальний розмір збитків КП складав 206 млн. 

The post Затягли паски: за три роки війни зарплата керівників франківських КП зросла мало не удвічі (ІНФОГРАФІКА) appeared first on Galka.if.ua.

Про це йдеться у відповіді на інформаційний запит “Галки” за підписом заступника міського голови Олександра Левицького. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Почую кожного: кому і скільки роздається матеріальна допомога коштом бюджету Івано-Франківська

Найбільше у 2024 році було виплачено за бюджетною програмою «Інші заходи у сфері соціального захисту i соціального забезпечення» – 439 млн 524 тис. 904 грн 58 коп.

Йдеться про допомогу особам з інвалідністю, учасникам бойових дій, членам сімей загиблих, до народження дитини, чорнобильцям, ветеранам. За цією ж статтею проведені виплати до дня Незалежності, Покрови, до дня народження, за облаштування індивідуального опалення та “допомоги головам, членам громадських організацій, які  здійснюють активну діяльність“.

Фонд допомоги онкохворим дітям профінансовано на 1 млн грн. 

Власникам нерухомості, яка постраждала внаслідок збройної агресії виплачено 4 млн 685 тис. 717 грн 90 коп.

Загалом коштом платників податків Івано-Франківська було надано допомогу 44 069 мешканцям.

Крім того, допомогу отримували мешканці громади на утримання свиноматок, свиней на відгодівлі, бджолосімей, корів, овець та кіз, коней, а також придбання доїльних апаратів, інкубаторів, сепараторів та маслоробок. Кошти за цією програмою в розмірі 3 млн 405 тис. 587 грн отримали 390 заявників. 

The post 450 мільйонів було виплачено у 2024 році з бюджету Івано-Франківської громади як матеріальні допомоги (ІНФОГРАФІКА) appeared first on Galka.if.ua.

“Галка” розібрала кілька популярних за останній час фейків та маніпуляцій.

Норвегія заплатить $3500 кожному українцю, який приїде туди на ПМЖ

“Норвегія заплатить $3500 кожному українцю, який приїде туди на постійне проживання. А в Іспанії після нового законопроєкту про мобілізацію запустили програму, за якою КОЖЕН українець може отримати громадянство, просто проживши в країні 3 місяці”.

Таке повідомлення розмістив у себе телеграм-канал “Івано-Франківськ 24/7”. Ба більше, цю ж інформацію канал розміщував принаймні десять разів упродовж 2024 року. Кожен такий допис має 70-90 тисяч переглядів і сотні поширень.

НАСПРАВДІ

Упродовж останнього року уряд Норвегії системно скорочує підтримку українців. Порівняно з сусідніми країнами до Норвегії прибуло найбільше біженців, а це, кажуть в тамтешньому уряді, створює “надмірний тиск на муніципальні програми та служби”. Саме на муніципалітети у Норвегії перекладаються повноваження з надання допомоги вимушеним переселенцям. 

Інфографіка про кількість українських біженців за даними Євростату
станом на листопад 2024 року. 

У 2024 році українським біженцям сплачували допомогу в 520 євро на місяць, але для цього вони мали виконати кілька умов. Зокрема, проживати у центрах прийому біженців, а не приватних помешканнях та зареєструватись у Національному центрі реєстрації.

Також було скорочено виплати на утримання домашніх тварин, ускладнено умови отримання одноразової допомоги, обмежено можливість подорожей до України й назад. 

Натомість запроваджено виплату у 17 500 тис. норвезьких крон (1,2 тис. доларів) кожному українському біженцю, який погодиться повернутися в Україну. Таку ж суму надають на кожну дитину. 

Щоб отримати гроші, потрібно підтвердити поїздку додому квитками, описати зворотний маршрут та подати заяву на репатріацію. 

“Якщо пізніше ви вирішите знов в’їхати до Норвегії як біженець, то маєте повністю або частково повернути допомогу. Сума залежить від того, як довго ви залишалися в Україні”, – зазначено на урядовому сайті. 

Однозначно неправдивою є і повідомлення про начебто можливість отримати для українців іспанське громадянство через три місяці проживання. 

Статус біженця дозволяє тимчасово перебувати в країні. Але претендувати на іспанське громадянство можна буде лише після п’яти років перебування на території країни.

Що ж до інформації, яку поширює канал Івано-Франківськ 24/7, то вона має ознаки прихованої реклами. Це ж повідомлення дослівно можна знайти й на інших каналах та платформах, часто з належною позначкою: #реклама.

Розміщення подібних повідомлень є одним зі способів накрутки підписників. Така послуга активно пропонується у мережі та має вартість залежно від способу “накрутки” та популярності каналу, через який вона виконується. 

До прикладу, поширеними є заклики “Дізнайся куди летить”, які з’являються в анонімних телеграм-каналах під час повітряних тривог. 

“Люди хочуть знати про те де що летить на їхнє місто або на їхній населений пункт, переходять за посиланням, а там на них чекає умовно бот або інший telegram-канал сміттєвий, на який вони підписуються. Тож ми маємо ситуацію, що одні анонімні telegram-канали розкручують інші анонімні telegram-канали”, – пояснювала технологію Альона Романюк, редакторка факчекерського проєкту “Нота єнота, викладачка Київського національного університету імені Тараса Шевченка в інтерв’ю Українському радіо. 

Як писала “Галка”, “Івано-Франківськ 24/7” наразі є одним з найпопулярніших каналів Прикарпаття. Раніше він мав назву Blacklist. Інформація щодо його власників та редакцію відсутня. 

Україна відмовиться від долара

Анонімний канал Чесний з Івано-Франківська повідомив, що “в Україні відмовляться від долара та перейдуть на євро”.

При цьому він послався на слова заступниці голови НБУ Рожкової: 

“Для інтеграції в ЄС та доступу до їхніх ринків ми повинні прив’язати свою валюту до євро, в якому проводять більшість операцій. Це невідворотне майбутнє, як і наше членство в ЄС.

Цю ж інформацію наводить канал Труха. Однак попри те, що у тексті повідомлення прямо зазначено, що мова йде про заміну “курсоутворюючої валюти”, більшість коментаторів не зрозуміли суті новини. 

НАСПРАВДІ

Повідомлення про начебто відмову України від долара з’явилися в медіа після інтерв’ю першої заступниці голови НБУ Катерини Рожкової на каналі “Ми – Україна”. 

Мова йшла не про скасовування операцій в доларах, а про заміну курсоутворюючої валюти. 

Курсоутворююча валюта – це іноземна валюта, стосовно якої безпосередньо визначається курс гривні. Курси всіх інших іноземних валют до гривні визначаються опосередковано, тобто виходячи з вартості певної валюти до валюти основної курсової прив’язки, роз’яснюють в РБК-Україна.

На сьогодні валютою основної курсової прив’язки є долар США. НБУ спочатку розраховує курс гривні стосовно долара, а потім визначає курс всіх інших валют, виходячи з їх курсу до долара.

Питання переходу до євро як валюти основної курсової прив’язки виникло на фоні того, що останні роки частка євро у розрахунках зростає. Зокрема, основними торговими партнерами України стали країни ЄС, фінансова допомога від ЄС надходить в євро, а збільшення ролі євро відповідає євроінтеграційним прагненням України.

“Враховуючи наш курс до євроспільноти, це точно реальність, яка відбудеться. Якщо ми хочемо стати частиною Європейського Союзу, мати доступ до їхніх ринків як експортери, як імпортери, зрозуміло, що ми повинні мати прив’язку до тієї валюти, у якій проводять більшість операцій. Тому це невідворотне майбутнє. Як і наше членство у Європейському Союзі“, – розповіла перша заступниця голови НБУ.

Водночас різкого переходу не буде. У Нацбанку обіцяють, що все відбудеться повільно та непомітно. Озвучувати конкретні терміни такого переходу не стали. 

“Зараз, у період викликів, пов’язаних насамперед з війною, які самі собою є шоком для економіки, можливо, це не найкращий час… Ми будемо уникати будь-яких шоків“, – запевнила пані Рожкова.

До речі, з 2 січня 2025 року євро замість долара США став новою базовою валютою Нацбанку Молдови.

“Це рішення сприятливо позначиться на зовнішній торгівлі, полегшить експортерам та інвесторам фінансове планування, забезпечить більшу передбачуваність у міжнародних торгових операціях. Це означає більше ясності та стабільності для молдавських компаній, які експортують товари на європейський ринок. Можна буде з більшою впевненістю планувати інвестиції та торговельні операції”, – зазначила президентка країни Майя Санду.

У Нацбанку Молдови вважають, що нововведення стабілізує курс євро щодо лею, і знизить ризик валютних коливань і сприятливо позначиться на громадянах, у яких депозити та кредити у євро. Від стабільнішого курсу євро виграють також експортери та імпортери. При цьому здійснення транзакцій із доларами США не зміниться.

Україна закликає ЄС припинити допомогу біженцям

В Офісі президента запропонували припинити допомогу біженцям в ЄС. Про це пише телеграм-канал “Часник Івано-Франківськ”. 

Канал “Будни ухилянта” начебто з посиланням на газету El Pais цю ж новину подає так:

“Зеленський хоче, щоб країни ЄС припинили допомогу українським біженцям, а чоловіків призовного віку було позбавлено доступу до консульських послуг, щоб змусити громадян повернутися на батьківщину”.

Сумнівно відомий на Прикарпатті Руслан Коцаба (попри обвинувачення у державній зраді він виїхав в США зі статусом політичного біженця) у своєму каналі “Миролюбець” переказує публікацію у такий спосіб: 

“Українська прострочена банда закликає країни ЄС припинити підтримку українських біженців, а для чоловіків призовного віку обмежити доступ до консульських послуг”.

НАСПРАВДІ

Вперше теза про можливе припинення допомоги українським біженцям була озвучена радником голови Офісу президента Сергієм Лещенком в інтерв’ю швейцарській німецькомовній газеті Tages-Anzeiger. 

“Люди, які виїхали з України, ніколи не зрозуміють людей, які залишилися. Я вважаю, що приймаючі країни повинні припинити підтримку біженців задля їх повернення додому”, – цитує радника видання.

Після хвилі обурень громадян у соцмережах, політичних заяв опонентів і не тільки, Лещенко заявив, що його слова “висмикнуті з контексту” і поскаржився на “черговий спалах ненависті” з боку окремих опозиційних політиків.

Офіційні особи тоді залишили повідомлення без коментарів. Однак нова хвиля аналогічних повідомлень піднялася після грудневої, 2024 року публікації іспанського видання El Pais під заголовком “Україна вимагає повернення до 10 мільйонів біженців і мігрантів, які тікають від російської війни”.

“Київ виступає за те, щоб країни-члени ЄС припинили допомогу біженцям як засіб тиску, а чоловіки призовного віку не мали доступу до консульських послуг. Водночас він прагне не втратити зв’язок з тими, хто виїхав, за допомогою за допомогою законодавчих реформ”, – йдеться в повідомленні.

У грудні створено Міністерство національної єдності, стоїть перед завданням повернути біженців додому. Загалом, за даними ООН, за кордоном перебувають близько 6,7 мільйона українців, а з економічними мігрантами ця цифра сягає 10 мільйонів. 

Проте чимало українців відмовляються повертатися через відсутність безпеки, високу вартість життя та брак якісної медицини. Влада визнає, що з кожним роком шанси на повернення громадян зменшуються. Уряд у демографічній стратегії, ухваленій у вересні, визнає, що від 1,3 до 3,3 мільйона людей можуть не повернутися”, – йдеться в публікації.

Цього разу офіційне спростування низки тверджень у згаданій публікації прозвучало від речника МЗС України Георгія Тихого:

“Деякі твердження в цій публікації невірні. По-перше, уряд України не просить про скорочення допомоги. По-друге, чоловіки призовного віку мають доступ до консульських послуг”.

Георгій Тихий також пояснив, що мета уряду полягає в тому, щоб “створити позитивну мотивацію, а не перешкоди”, яка стимулюватиме українців добровільно повернутися додому. 

Додатково Міністерство національної єдності України пояснило, що не має на меті примусово повернути громадян, а також не планує обмежувати їхні права на консульські послуги чи соціальну допомогу: 

“Наша основна мета — створити умови для ДОБРОВІЛЬНОГО повернення громадян, забезпечивши безпеку, економічні можливості, доступ до житла та соціальних послуг”.

Водночас МінНацЄдності та МЗС продовжать працювати над збереженням національної та культурної ідентичності українців, які перебувають за кордоном.

Мораль

• Ні, Норвегія не прпиваблює  грошима українців на постійне проживання.
• Ні, в Іспанії українці не зможуть отримати громадянство після 3 місяців проживання.
• Ні, Україна не відмовляється від долара, а лише МОЖЕ змінити курсоутворюючу валюту.
• Так, Україна прагне лише до добровільного стимулу до повернення громадян.

The post Україна відмовиться від долара: фейки та маніпуляції в інфопросторі Прикарпаття appeared first on Galka.if.ua.

1. Це ж було вже!

Два роки тому, у січні 2023 в медіа з’явилася інформація, що Міністерство оборони закуповує харчі для військовослужбовців у двічі-тричі дорожче, ніж у магазинах Києва. Зокрема вся країна почула про “яйця по 17”. 

Середня ціна яєць в супермаркетах на той час складала 5,79 – 5,96 грн за штуку. 

2. І що тепер?

За січень 2025 року на цей продукт витратили близько 8 млн грн. Ми знайшли 190 договорів від 169 замовників. Це суттєво більше, ніж у січні 2024 року (128 лотів на 4,5 млн грн). 

В середньому за яйце платили 5,92 грн. Але це в середньому.

Одну з найдорожчих (в контексті ціни товару, – авт.) угод уклала Єзупільська міська лікарня з підприємцем Миколою Іванишиним. Договір вартістю 86,4 тис. грн було укладено 22 січня 2025 року.

Генеральна директорка Ганна Худяк погодилася не лише з ціною в 9 грн за одне яйце, але й з можливістю подальшого перегляду ціни (п. 2.4. договору). 

Також по 9 грн купував яйця Комунальний заклад “Центр надання соціальних послуг” Галицької міської ради. По 8,89 грн витратив за один білково-жовтковий продукт садок “Ластівка” із с. Хімчин Косівського району. 

Натомість лише 4,00 грн заплатив за одне яйце Яремчанський ліцей №1, садок “Гуцулочка” зі Старих Кутів та щойно згаданий “Центр надання соціальних послуг” з Галича. (Постачальником для Центру стала та сама підприємиця, що продала яйця по 9 грн. Договори, спочатку за вкрай низькою, а потім за рекордно високою ціною укладені з інтервалом в тиждень, – Авт.)

Ба більше, а точніше менше: лише 3,88 за штуку вартували яйця для Івано-Франківського Центру інфекційних захворювань та мінімальні у цьому сезоні 3,80 грн для Надвірнянської центральної районної лікарні.  (Ми спеціально перевірили – в обидвох цих випадках йдеться про столове куряче яйце першої категорії, – Ред.) 

3. З торгами і без

За свіжими даними сайту Мінфін роздрібна ціна яєць першої категорії в середньому коливається від 6 до 6,65 грн за штуку. В мережі “Сільпо” яйця цієї ж категорії можна знайти приблизно за ті ж гроші. 

Придбання товару значними партіями, навіть з доставленням, мало б впливати на ціну. Що можна побачити на великих угодах. За обсягами закупівлі січня у лідерах заклади обласної ради. 

Власне тут і закований секрет великої ціни: законодавство передбачає, що закупівлі товарів, вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, здійснюється шляхом застосування відкритих торгів та/або шляхом використання електронного каталогу.

Ця процедура називається “запит ціни пропозицій“. Замовник через Prozorro Market оголошує запит на товар певної категорії, далі система розсилає повідомлення всім постачальникам, хто в ній акредитований.

Після закінчення строку подання система автоматично оцінює подані пропозиції та обирає найвигіднішу. У разі подання постачальниками пропозицій з однаковим значенням ціни економічно вигідною визначається пропозиція, яка була подана раніше.

Електронну систему закупівель можуть використовувати всі замовники, незалежно від очікуваної суми угоди. Але правом придбати товар за дійсно вигідною ціною, якщо це не вимога закону, користаються одиниці. 

За січень запитом ціни на яйця через Prozorro Market здійснили лише 14 замовників, з шестеро зробили це добровільно: Косівська та Надвірнянська районні лікарні, Рожнятівська лікарня, Снятинський міський відділ освіти, франківський садок Карпатська казка та Матеївецька сільська рада. 

У підсумку середня ціна яйця, яке купували без торгів чи запиту, за прямими договорами в обраного самим замовником постачальника, становила 6,02 грн. Натомість яйця, придбані через Prozorro Market, у середньому вартували 4,75 грн. Відчуваєте різницю?

4. Яєчні магнати

Залишається подивитися з ким власне уклали згадані вище 190 договорів. Це 75 постачальників, переважно фізичні особи – підприємці.  

Таблиця не зовсім точно відображає реальну картину, оскільки деякі “яєчні магнати” працюють через кількох суб’єктів господарювання. До прикладу у №10 в рейтингу ФОП Тараса Кирничука та ФОП Тетяни Кирничук, яка вже уклала три угоди на 189 тис. грн однакова адреса реєстрації. 

Лідерка списку, ФОП Іванна Стефуришин, перебуває в певних стосунках з №9 у цьому рейтингу ФОП Андрієм Стефуришиним.

Об’єднує їх не лише спільне прізвище. За даними аналітичної системи YouControl вони обидвоє мають стосунок до нерухомості по вул. Двірській у с. Крихівці, а пані Іванна зазначає телефон пана Андрія у контактах при укладанні угод. 

Про Іванну Стефуришин ми вже згадували в нашому розборі про постачання риби як про активну учасницю закупівель харчової продукції для дошкільних навчальних закладів Івано-Франківська. 

За останній рік ця підприємиця уклала 185 договорів загальною вартістю в понад 12 млн на постачання продуктів. Пан Стефуришин за той самий період – 103 угоди на 3,5 млн грн, всі без тендеру.

До речі, попри домінуюче становище на ринку (20% контрактів), підприємці Стефуришини охоче диверсифікують цінову пропозицію залежно від вимог замовника. З 13 угод, які ми дозволили собі вважати їх спільним здобутком дві конкурентні, що мало наслідком вочевидь ринкову ціну на яйця. 

Замість резюме

“Відкриття”, яке ми зробили при аналізі інформації про закупівлі яєць, старе як сама корупція:

Проведення публічних торгів, навіть у їх найпростішому варіанті – запит цінової пропозиції, радикально впливає на ціну та економить кошти платників податків.

Задля спортивного інтересу ми спробували уявити різницю у витратах на закупівлях яєць закладами Івано-Франківської міської ради. За січень ми знайшли 25 таких угод на загальну суму в 1,5 млн грн. (Це очевидно не все, адже більша частина закупівель продуктів для закладів освіти й охорони здоров’я проводиться як кейтерінгові послуги, – Ред.) 

З усіх замовників лише садок “Карпатська казка” вирішив провести процедуру запиту цінової пропозиції. Як наслідок – саме він закупив яйця за найнижчою ціною у 4,5 грн. 

Якщо уявити, що всі заклади провели б ринкові торги, з високою ймовірністю ціна яєць була б такою і за іншими угодами. 

Іншими словами проведення конкурентних закупівель тільки у 25 закладах, лише на яйцях і лише за один місяць могло б дати економію в півмільйона гривень. Перерахувати цю суму в дронах можете самостійно. 

The post Від 3 до 9 грн: “Галка” перевірила по чому купують яйця бюджетні заклади Прикарпаття appeared first on Galka.if.ua.

Вступ

27 січня о 1:03 надійшло повідомлення про повітряну тривогу на Прикарпатті. О 2:09 Повітряні сили ЗСУ повідомили, що БпЛА в центрі Івано-Франківщини, курс західний та південно-західний. У Франківську в цей час було чутно вибухи.

О 2:38 мер Івано-Франківська повідомив про роботу ППО. Рівно за дві години, о 4:38 ранку Марцінків написав: “Уважно! Дві стіни! Є небезпека!”

Згадка про правило двох стін (зазвичай це тамбур, коридор або передпокій) від мера не випадкове. Адже франківські багатоповерхівки в абсолютній більшості не мають жодних приміщень, які можна було б вважати бодай найпростішими укриттями.

Підвали, які на початку великої війни були позначені як сховища, більше такими не вважаються. 

Міський голова Руслан Марцінків пояснив це так:

“Мені багато писали за підвали будинків. Зважаючи на неефективність, там укриттів немає. Вони постійно захаращувалися, не є можливості тримати їх постійно відкритими й стан не є найкращим”.

За словами мера, сховища у будинках залишилися лише в окремих ОСББ, де є відповідальний за це.

Та й самі мешканці переважно відмовляються ховатись, тим більше, що до офіційного сховища з густонаселених мікрорайонів міста йти 15-20 хвилин. 

До прикладу, після червневої, 2024 року атаки росіян на Івано-Франківськ люди знехтували сигналами тривоги. До прикладу, за словами Марцінківа, в укритті 17-ої школи було 11 осіб.

Усі франківські заклади освіти, де є укриття, готові приймати людей, особливо в нічний час. “Вони є обладнані усім необхідним”, – стверджував у листопаді 2024 року Марцінків. 

Хто крайній?

Відповісти на це питання не так і просто. Кодекс цивільного захисту України створення, утримання та використання об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, а в особливий період – організація будівництва захисних споруд цивільного захисту, споруд подвійного призначення та виготовлення (монтування) первинних (мобільних) і облаштування найпростіших укриттів, а також (у разі потреби) відновлення пошкоджених (зруйнованих) об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту належить до компетенції “інших центральних органів виконавчої влади у сфері цивільного захисту” (ст. 18 Кодексу). 

Своєю чергою місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування відповідають за:

• організацію виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання, експлуатації та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту;
• визначення загальної потреби в об’єктах фонду, необхідних для укриття всіх категорій населення за місцем роботи та за місцем проживання, а також інших категорій населення за місцем тимчасового перебування; 
• планування та організацію роботи із забезпечення потреб в укритті населення шляхом будівництва захисних споруд цивільного захисту, споруд подвійного призначення;
• організацію та ведення обліку фонду захисних споруд;
• створення загальнодоступних інформаційних ресурсів та доведення до населення інформації про об’єкти зазначеного фонду, у тому числі у доступній для осіб з порушеннями зору та слуху формі;
• здійснення контролю за утриманням та станом готовності захисних споруд;
• організацію проведення технічної інвентаризації захисних споруд.

Іншими словами, за укриття, а також за те, щоб вони були в принципі і їх було вдосталь  безпосередньо відповідають міські, селищні та сільські ради та районні державні адміністрації. Це підтверджується Вимогами щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, які затверджено чомусь не ДСНС, а Міністерством внутрішніх справ. 

А от утримання укриттів здійснюють балансоутримувачі. Тобто будь-яка особа, якій пощастило мати в себе на балансі (у тому числі внаслідок приватизації) споруду цивільного захисту. 

Ці ж неназвані балансоутримувачі мають здійснювати оцінку стану готовності укриттів, організовувати періодичні огляди стану захисних споруд, перевірку працездатності їх основного обладнання, проводити технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд.

А бувають нічийні укриття?

Бувають. До прикладу на території Калуської громади виявлено вісім сховищ, балансоутримувачі яких відсутні або зареєстровані на непідконтрольній території України. Про це “Галку” повідомили у Калуській міській раді: 

“Всі заходи, які вживалися для встановлення місцезнаходження балансоутримувача не дали результату (звернення за місцем реєстрації юридичних осіб, звернення до правоохоронних органів, пошук в державних реєстрах тощо)”. 

Як діяти у такому випадку – прецеденти є. Під час перевірки в кінці 2023 року у Фастові Київської області укриття по вул. Садовій, 10 оцінили як не готове до використання за призначенням. 

Сам будинок кілька років до того списали з балансу комунального підприємства, а разом з будинком – і укриття. Тож крайнього за його утримання не знайшлося. 

Прокуратура звернулася до суду і той зобов’язав Фастівську міську раду здійснити державну реєстрацію права комунальної власності на захисну споруду цивільного захисту, а отже і взяти на себе відповідальність за це укриття. 

Два сховища, які були на балансі збанкрутілого АТ ”Коломиясільмаш” були й на території Коломийської громади. 

“Сховища були повністю затоплені, занедбані та непридатні до використання. Рішенням Кабінету Міністрів України захисні споруди передані з державної у комунальну власність. Спільно з ТОВ «Леоні» сховища загальною площею 1470,0 м.кв, місткістю – 3600 осіб були приведені у готовність до використання для укриття населення”, – розповів “Галці” заступник міського голови Коломиї Роман Остяк.

В Івано-Франківську, каже заступник Марцінківа Руслан Гайда, інформацією про щось подібне виконавчий комітет не володіє.

То скільки цих укриттів є?

Як повідомило “Галку” Головне управління ДСНС України на території Івано-Франківської області обліковано 1812 об’єктів фонду захисних споруд, з них 112 сховищ, 679 протирадіаційних укриттів, 1020 найпростіших укриттів та 1 споруда подвійного призначення.

Щоправда, у серпні 2024 року називали цифру в 790 захисні споруди. Її озвучили під час презентації підсумків комплексної перевірки сфери цивільного захисту області в Івано-Франківській обласній військовій адміністрації. 

За словами голови ОВА Світлани Онищук ця кількість укриттів здатна вмістити 76% населення області. А це (мова про цифри до початку великої війни) 1,35 мільйона, або 1700 осіб на укриття. 

Нам важко оцінити підставність оцінок від голови ОВА, але як виглядають так звані “найпростіші укриття”, яких є більшість, всі певне знають. 

Найпростіші укриття та споруди подвійного призначення це:

• підвальні та цокольні поверхи об’єктів цивільного і промислового призначення;
• споруди котлованного типу (автостоянки, паркінги, гаражі, підземні торговельні центри, підприємства громадського харчування, магазини);
• підземні переходи між станціями (транспортні, станцій метрополітену);
• тунелі (станції метрополітену, автодорожні, магістральні, пішохідні);
• підземні склади;
• об’єкти підземного простору колишніх оборонних об’єктів та баз;
• підземні гірські виробки, печери та інші підземні порожнини різного призначення;
• інші об’єкти, що за своїми технічними характеристиками та захисними властивостями можуть бути використані для укриття населення.

З огляду на відсутність в області метро та наявність всього двох підземних переходів (ми не впевнені, що їх обліковано як укриття, – ред.) можна припустити, що більшість найпростіших укриттів це підвали та паркінги. 

Про історію з підвалами ми вже згадали. 

“В нас у підвалах немає укриттів, ми відмовилися від цього. Тому що на початку війни ми зробили десятки укриттів, ми їх забезпечили запасом – буржуйка, дрова, генератор. Але туди або мешканці сміття зносять, або безхатьки [оселяються], особливо у зимовий період часу“, – казав наприкінці листопада 2024 року Марцінків.

Як повідомили “Галці” у виконавчому комітеті Івано-Франківська в обласному центрі наразі обліковується лише 179 споруд цивільного захисту, причому готовими для використання з них є 140. 

Оновлена мапа, на якій вже відсутні позначки підвалів багатоповерхівок у статусі укриттів, розміщена на сайті міськвиконкому Франківська. Там не зазначена місткість кожної захисної споруди, але проста математика каже, що за умовної чисельності Івано-Франківська в 240 тисяч до кожного придатного укриття мало б вміститися ті самі 1700 осіб. 

Не кращою є ситуація в інших великих містах Прикарпаття. 

Як повідомили “Галці” у Коломийській громаді, зі 157 захисних споруд цивільного захисту готовими до використання є одне протирадіаційне укриття, одне сховище та 26 найпростіших укриттів для населення. Ще 38 протирадіаційних укриттів та 2 сховища готові “обмежено”. 

“89 захисних споруд цивільного захисту перебувають в неналежному до використання стані. В основному це укриття, які в повністю зруйнованому стані та не підлягають відновленню, знаходяться на території не функціонуючих підприємств або в підвалах житлових будинків”, – пояснюють в Коломийській мерії.

А цього достатньо?

У своїх запитах до державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування редакція “Галки” зокрема ставила і таке питання: “Яка є додаткова потреба в облаштуванні укриттів у громаді?” 

Жоден з одержувачів запиту нам на це не відповів. При тому, що законодавство все ж оперує таким поняттям як “потреба у фонді захисних споруд”, що передбачає забезпечення укриття всіх категорій населення як за місцем роботи, так і за місцем проживання чи тимчасового перебування.

При цьому є наступні вимоги щодо доступності для населення і працівників: 

• 300 метрів – для багатоповерхової забудови, забудови підвищеної поверховості та висотної забудови, а також для суб’єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту
• 500 метрів – для середньоповерхової та малоповерхової забудови.

Реалії, як ви розумієте, геть інші. Марцінків, на відміну від голови ОВА визнає, що укриття у закладах освіти покривають потребу для 30% мешканців міста. 

“Але, наприклад, протягом ночі обстрілу (17 листопада 2024 року, коли були скарги щодо укриттів від мешканців — авт.) по всьому місту ми зафіксували присутність «аж» 16 осіб в укриттях у навчальних закладах“, — дорікнув іванофранківцям мер. 

За його словами, укриттів у місті вистачає, деякі з них можуть прийняти 1,5-2 тисячі людей. В кожному з них є люди, які фіксують, скільки людей приходить під час повітряних тривог.

“Зараз витрачати кошти на підвали, на додаткове облаштування я вважаю недоцільним. Бо маємо негативний досвід. Там, де ми зробили роботи, висушили, оселилися люди з асоціальною поведінкою“, – вважає Марцінків.

Як знайти

Аби убезпечити своїх громадян держава затвердила навіть форму табличок, якою позначається місце розташування споруди та вхід в укриття. 

“Біля вхідних дверей до захисної споруди вивішується табличка розміром 60 х 50 см із зазначенням номера споруди, її балансоутримувача, місць зберігання ключів, особи, відповідальної за утримання та експлуатацію сховища в мирний час, її місцезнаходження і номера телефону. У нічний час таблички позначення захисної споруди і входи мають бути освітлені або дубльовані світловими покажчиками.

Табличка розміром 50 х 60 см із написом «Місце для УКРИТТЯ» вивішується біля вхідних дверей до споруди подвійного призначення (найпростішого укриття). На ній зазначаються місцезнаходження споруди, її балансоутримувача, номер телефону особи, відповідальної за утримання та експлуатацію споруди в мирний час, адреса і місце зберігання ключів”, – вимагають від балансоутримувачів Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту від 2018 року. 

Цей багатосторінковий документ, який регламентує не лише формат табличок, але й порядок утримання, ремонту, прибирання та навіть провітрювання укриттів, нічого не говорить про інформування цивільних осіб з використанням сучасних технологічних засобів. 

Втім, згадка про інформаційні ресурси для “доведення до населення інформації про об’єкти зазначеного фонду, у тому числі у доступній для осіб з порушеннями зору та слуху формі”, як ми вже вище згадували, є у Кодексі цивільного захисту, в контексті відповідальності місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Івано-Франківська обласна державна адміністрація, вона ж ОВА пропонує до перегляду громадянам Переліки захисних споруд цивільного захисту, які вочевидь складені районними адміністраціями.

Переліки оформлені окремими файлами за районами області, які створені у чорний для України день 24 лютого 2022 року і відтоді не оновлювалися. 

Для порівняння з актуальною інформацією для Івано-Франківська у переліках згадуються 27 укриттів, для Коломиї – 95, Калуша – 7. 

Також є інтерактивна карта, на якій позначені 779 захисних споруд. Нагадаємо, що у недавньому повідомленні від тієї ж ОВА на території Івано-Франківської області обліковано 1812 об’єктів фонду захисних споруд.

В Івано-Франківську на цій “інтерактивній карті” близько 50 позначок, що також не співпадає із заявленими 140 укриттями. 

До речі, чому карта інтерактивна, не ясно. Адже цим словом має позначатися результат, показаний відповідно до дій користувача, тобто певну взаємодію. Натомість карта від ОВА не пропонує навіть пошук найближчого укриття, що було б доречно та актуально. 

Вже згадану онлайн-карту укриттів Івано-Франківської мерії супроводжує коментар Руслана Марцінківа. 

“На початку повномасштабного вторгнення росії в Україну була розроблена подібна мапа, яка була у вільному доступі. Але пізніше була заборона розміщувати такі матеріали. Наразі є дозвіл і я вважаю, що громада має бути проінформована. Вкотре нагадую реагувати на сигнали тривоги, берегти себе та своїх рідних. Віримо в перемогу!“

На скарги мешканців обласного центру у період заборони розміщення міський голова надсилав карту в приват. 

Карту сховищ, укриттів та інших споруд цивільного захисту можна знайти й на сайті Коломийської громади. На тій же сторінці зібрана корисна безпекова інформація.

Подібну карту на сайті громади Калуша опублікували ще 2 лютого 2022 року. Чи були з того часу якісь актуалізації інформації – невідомо. 

В Івано-Франківській районній військовій адміністрації “Галці” нагадали також за інтерактивну карту на порталі “Дія”. Її презентували у лютому 2024 року.

Але якщо на території області в додатку позначені сотні захисних споруд, то по Івано-Франківську – лише три! Причому принаймні одна з адрес позначена помилково. Тобто мешканець обласного центру точно не знайде безпечне місце під час повітряної тривоги в Дії, як це обіцяв віцепрем’єр Михайло Федоров. 

А щось будується?

Так. Як підрахувала команда аналітиків YouControl.Market  за період з 24.02.2022 до 19.11.2024 в системі закупівель Prozorro зі словом “укриття” відбулося 46088 тендерів, де визначили переможців, на загальну суму в 31,3 млрд.

Івано-Франківська область далеко не в лідерах за обсягами: аналітики знайшли “переможних” закупівель приблизно на 400 млн. 

“Галка” проаналізувала ці дані й знайшла згадки про ремонтні роботи на 769 об’єктах на загальну вартість в 350,7 млн грн. Найбільш інтенсивно відбудовували захисні споруди у 2023 році. 

Серед замовників будівництва лідером є КП Івано-Франківської обласної ради “Будінвест”, джерело коштів – обласний бюджет. 

Понад 30 об’єктів відремонтувало Івано-Франківське КП “Комфортний дім”. Це – підвали багатоповерхівок, які тепер в місті не вважаються навіть найпростішими укриттями. Як писала “Галка”, деякі з цим ремонтів стануть предметом кримінальних проваджень. 

Абсолютна більшість робіт – це поточний, а насправді косметичний ремонт. Підмалювати, підштукатурити, застелити підлогу, відремонтувати електрику чи відновити вхід. 

Втім, є й об’єкти вартістю понад мільйон, таких ми знайшли 36, а п’ять з них – вартістю понад 10 мільйонів. 

До переліку найвартісніших об’єктів не увійшла реконструкція підвального приміщення під захисну споруду цивільного захисту (укриття) Івано-Франківського спортивного ліцею за адресою вул. Юності, 13 в м. Івано-Франківську. 

Як пояснили “Галці” у обласній військовій адміністрації ще у 2023 році було виготовлено проєктно-кошторисну документацію, яка пройшла експертну оцінку. Ці папери обійшлися платникам податків у 483,5 тис. грн. 

Натомість далі справа не пішла. Облдержадміністрація внесла об’єкт до Єдиної цифрової інтегрованої інформаційно-аналітичної системи управління процесом відбудови інфраструктури DREAM, подано на розгляд Стратегічній інвестиційній раді, включено в Єдиний проєктний портфель публічних інвестицій для 2025 року. 

Однак укриття і досі перебуває у “жахливому стані та не відповідає вимогам”. Принаймні саме так його описано в обґрунтуванні доцільності реалізації проєкту. І це правда.

Натомість там не зазначено, чому для найвартіснішого в Івано-Франківську капітального відновлення обрана споруда цивільного захисту, яка знаходиться за п’ять кілометрів від центру міста, у той час, як десятки тисяч містян фактично позбавлені можливості скористатися укриттям через його відсутність у пішій доступності? 

Вже не кажучи про те, чому інвестиція навіть у 20 мільйонів залишає укриття “найпростішим”. 

Ми створили цей матеріал як учасник Мережі “Вікно Відновлення України”. Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.

The post Де укриття? Розбір “Галки” про ситуацію зі спорудами цивільного захисту на Прикарпатті appeared first on Galka.if.ua.

“Галка” та ГО “Альма Херітадж” проаналізували Інформацію щодо тимчасових споруд, які ще називають малими архітектурними формами (МАФ), з реєстра на сайті Департаменту.  

Найбільше дозволів було надано у 2017 році. Того року Івано-Франківськ збагатився аж на 263 кіоски.

Заявниками на встановлення тимчасових споруд є переважно фізичні особи-підприємці. У реєстрі відсутня інформація про прізвища ФОПів (що суперечить ст. 11 закону “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань”). 

Серед юридичних осіб найбільше кіосків по місту встановили Івано-Франківський хлібокомбінат, тютюновий рітейлер “Галичина-Табак” та Івано-Франківський молокозавод.

Загальна площа кіосків, які встановили топ-10 юросіб, 1300 кв м. 

За даними реєстру станом на початок 2023 рік чинними залишалися майже 400 дозволів. Цілком вірогідно, що частину з тих, що втратили чинність, “заднім числом” продовжили: виконком час від часу ухвалює такі рішення. 

Слід зауважити, що частина тимчасових споруд встановлені без дозволів. Деякі з них мерія демонтовує сама, або руками “невідомих осіб”.

Інформація про дозволи на встановлення мафів за 2023 і 2024 роки у реєстрі, крім кількох позицій, відсутня. 

До речі, нещодавно Івано-Франківська міська рада скасувала рішення “Про оприлюднення реєстру тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності”.

“Галка” звернулася за роз’ясненням з цього приводу до мерії та оприлюднить відповідь чиновників після отримання. 

The post 827 мафів за вісім років: “Галка” проаналізувала реєстр дозволів Департаменту архітектури appeared first on Galka.if.ua.

Про це йдеться в ухвалі Івано-Франківського міського суду від 19 листопада 2024 року, яка є в розпорядженні “Галки”. 

МОЗ України проводило фінансовий аудит у ІФНМУ та виявило порушення, про які повідомило поліцію Івано-Франківська. 

Мова про договір, який було укладено 13 червня 2016 року між ДВНЗ “Івано-Франківський національний медичний університет”, в особі ректора та інвестором ПП “Галкомбуд” начебто з метою проведення реконструкції гуртожитку з добудовою багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення за адресою Південний бульвар, 32.

“При фактичному огляді вищезазначеного об`єкту, аудиторська група прийшла до висновку, що проведені будівельні роботи інвестором не відповідають умовам укладеного договору, виходячи із того, що реконструкцію гуртожитку фактично не здійснено та не здійснюється, а на території земельної ділянки з кадастровим номером 2610100000:24:001:0114, площею 0,3679 га стоїть окремо від гуртожитку недобудований житловий комплекс, що створює ризик збудувати житловий комплекс лише у приватних інтересах інвестора та втратити майно, яке перебуває у постійному користуванні університету“, – зазначено в тексті ухвали.

Слідча суддя клопотання слідчого задовольнила та наклала арешт на земельну ділянку університету. ПП “Галкомбуд” заборонено продовжувати будівництво. 

Втім, на ріелторських сайтах і зараз можна знайти оголошення про продаж квартир у недобудові. 

На момент публікації цієї новини будівельні роботи не ведуться, точка продажу на ділянці закрита. 

ПП “Галкомбуд” аналітична система YouControl відносить до проблемних одразу за п’ятьма критеріями. До 2016 року його керівником і засновником був Роман Галіпчак, який відтоді обіймає посаду начальника управління капітального будівництва виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради.

За вісім років “Галкомбуд” став фігурантом кількох кримінальних справ. 

Рішення про затвердження детального плану території для багатоквартирної житлової забудови Івано-Франківська міська рада ухвалила у 2018 році. На плані будівля, у якій наразі продаються квартири, позначена як новий гуртожиток. 

The post Замість реконструкції гуртожитку медуніверситету поруч виросла багатоповерхівка, – ухвала суду appeared first on Galka.if.ua.

“Галка” за допомогою штучного інтелекту вирішила в цьому розібратися.

1. Звідки це взялося?

Точний момент появи квадроберів як окремої субкультури визначити складно. Цей феномен виникав поступово, зливаючись з іншими молодіжними рухами та інтернет-мемами.

Що ми знаємо напевно:

• Коріння в Японії: Термін “квадробіка” (квадропедічна аеробіка) походить з Японії, де цей вид активності був спочатку спортивною практикою.
• Інтернет-меми та соціальні мережі: Поширення квадроберів значною мірою пов’язане з вірусними відео та мемами в Інтернеті, які підхопили підлітки та молодь.
• Бажання виділитися: Як і багато інших субкультур, квадробери виникли з бажання молодих людей заявити про себе, бути іншими, виразити свою індивідуальність.
• Елемент гри та виклику: Пересування на чотирьох кінцівках може бути сприйнято як виклик, гра, а також як форма самовираження.

Хто вигадав квадроберів? Швидше за все, не існує однієї конкретної людини, яку можна назвати “винахідником” квадроберів. Це скоріше результат колективного несвідомого та бажання молоді експериментувати.

Втім, у мережі можна знайти історію хлопця на ім’я Кенічі Іто з Токіо. У дитинстві він зовні був схожий на мавпочку, через це часто вислуховував глузування від однолітків, але не ображався.

Вже дорослим, Іто в зоопарку побачив мавпу, яка бігала по вольєру з неймовірною швидкістю. Відтоді Іто почав вивчати особливості опорно-рухового апарату мавпи і намагатися адаптувати наявні функції під організм людини. На це пішло дев’ять років.

Звісно, Іто не залишився непоміченим – на дорослого чоловіка, який бігає Токіо навкарачки, не раз звертала увагу поліція, але, все ж, бажаних результатів новатор досяг:

• 2008 року він пробіг стометрівку навкарачки за 18,58 секунди;
• у 2013 році – за 16,87 секунди;
• у 2015 році – за 15,71 секунди.

Кенічі Іто. Фото з сайту Книга рекордів Гіннеса

Іто став рекордсменом, а до нової техніки бігу стали придивлятися американські фітнес-тренери, саме тому в США з’явився вид тренувань під назвою “animal flow” – “вільні рухи в стилі тварини”, що поєднують йогу, пілатес, стретчинг, капоейру і брейк-данс. Простіше кажучи, спочатку квадробіка справді була тільки видом фізичних вправ, а не субкультурою.

2. Хто такі квадробери зараз?

Сама назва “квадробіка” – це латинське “quattuor” (чотири) і англійське “aerobics” (аеробіка). Однак у сучасному світі, найчастіше, квадробери – це люди (зокрема діти), які стали учасниками нестандартної субкультури, яка вже нічого спільного не має зі спортом.

Нині діти, які беруть участь у тренді, пересуваються навкарачки, використовуючи тематичний реквізит – маски та накладні хвости. Для них квадробіка – це не про фізичну активність, а про спільність і приналежність до трендів.

Навіщо?

• Самоідентифікація: Для багатьох квадробери – це спосіб знайти своє місце в світі, відчути приналежність до певної групи.
• Виклик суспільству: Деякі молоді люди бачать у квадроберстві спосіб спростувати стереотипи, шокувати оточуючих.
• Фізична активність: Квадробіка – це нестандартний вид фізичних вправ, який може бути цікавим для молоді.
• Інтернет-слава: Для деяких квадроберів це спосіб здобути популярність в Інтернеті, стати блогерами або інфлюенсерами.

3. Чи квадробери небезпечна субкультура?

Це складне питання, на яке однозначно відповісти складно. Як і будь-яка інша субкультура, квадробери мають свої позитивні та негативні сторони.

Чому можуть виникати побоювання:

• Фізична небезпека: Імітуючи поведінку тварин, квадробери можуть потрапити в небезпечні ситуації, особливо під час пересування у незвичних позах або в невідповідних місцях.
• Психологічні ризики: Захоплення квадробікою може бути симптомом глибших психологічних проблем, таких як розлади особистості або соціальна ізоляція. У деяких випадках, це може призвести до відриву від реального світу та труднощів у спілкуванні з іншими людьми.
• Соціальна стигматизація: Квадробери часто стикаються з непорозумінням і осудом з боку суспільства. Це може призвести до розвитку комплексів неповноцінності та соціальної ізоляції.

Однак, не варто забувати і про позитивні аспекти:

• Самовираження: Квадробери дозволяють молодим людям виразити свою індивідуальність і відрізнятися від інших.
• Фізична активність: Квадробіка може бути формою фізичної активності, що сприяє зміцненню здоров’я.
• Створення спільноти: Квадробери можуть знайти підтримку і розуміння серед однодумців, що особливо важливо для тих, хто відчуває себе самотнім.

Сприйняття явища погіршилось після новини про те, що квадроберка покусала людину. Щоправда, підтвердження цієї історії з Одеси так і не надійшло.

Тим часом свій внесок в демонізацію явища зробила російська пропаганда. Зокрема, кремлівські чиновники почали коментувати захоплення дітей фразами на кшталт “здичавіли зовсім”, “ще трохи – й США будуть перейменовані на Божевільні Штати Америки”. Квадроберами публічно цікавився навіть міністр закордонних справ держави-агресорки Лавров.

Фото УНІАН

4. А що кажуть психологи?

Феномен квадроберів є досить новим і не до кінця вивченим, тому однозначної відповіді на це питання немає. Однак, психологи та соціологи висувають декілька гіпотез, які можуть пояснити, чому молоді люди обирають такий незвичний спосіб самовираження.

Основні психологічні причини:

• Пошук ідентичності: Підлітковий вік – це період активного формування особистості. Багато молодих людей прагнуть виділитися з натовпу, знайти свою унікальність. Квадробери, таким чином, можуть виражати свою індивідуальність і відрізнятися від інших.
• Бажання бути частиною групи: Як і будь-яка субкультура, рух квадроберів пропонує своїм учасникам відчуття приналежності до спільноти, де їх розуміють і приймають такими, якими вони є. Це особливо важливо для тих, хто відчуває себе відторгнутим або самотнім у звичайному соціальному оточенні.
• Протест проти суспільства: Деякі молоді люди можуть бачити в квадроберстві форму протесту проти загальноприйнятих норм і цінностей. Таким чином, вони намагаються шокувати суспільство і привернути до себе увагу.
• Ескапізм: Перевтілення в тварину може бути формою ескапізму, дозволяючи відволіктися від проблем реального життя і поринути у власний фантазійний світ.
• Експериментування: Молодість – це час експериментів і пошуку себе. Квадробери можуть розглядати свою поведінку як один із способів дослідити власні можливості і межі.
• Психологічні проблеми: У деяких випадках, захоплення квадробікою може бути симптомом більш глибоких психологічних проблем, таких як розлади особистості або соціальна тривожність.

В українській психологічній спільноті ще немає великої кількості публікацій, присвячених саме явищу квадроберів. Проте, окремі психологи висловлюють свої думки з цього приводу.

Наприклад, Діана Бершадська, український психолог, у своїй статті “Квадробери — нова субкультура чи психічний розлад? Психологія квадроберів” наголошує на важливості індивідуального підходу до кожного випадку і застерігає від узагальнень.

Психолог Віталій Сторчеусов зауважує, що дитина має ідентифікувати себе в соціальній ієрархії, визначитися, як вона має поводитися, спілкуватися, зрозуміти, що може отримувати там ресурси – прийняття, захоплення чи навпаки – покарання.

Якщо дитина цього не робить, а захоплюється таким хобі в спотвореному вигляді, то є ймовірність неправильної соціалізації – вона може почати ідентифікувати себе, як тварина.

5. Чи варто батькам бити на сполох?

Якщо ви помітили, що ваш підліток захоплюється квадробікою і це викликає у вас тривогу, варто звернутися до психолога. Спеціаліст зможе провести більш детальну діагностику і визначити, чи є у підлітка якісь психологічні проблеми.

Дитяча психологиня, консультантка з виховання Наталія Іванілова наголошує, що інтерес до субкультур – це цілком природна частина розвитку дитини, особливо підліткового віку.

Водночас наголошує, що дуже важливо, аби діти відчували підтримку дорослих і були здатні критично осмислювати свій досвід. Адже надмірне занурення у будь-яку субкультуру може стати проблемою.

Наталія Іванілова вважає, що бити на сполох батьки мають лиш тоді, коли захоплення дитини призводить до її ізоляції від реальності або втрати здатності адаптуватися до соціальних норм.

Важливо стежити за тим, чи підліток зберігає здоровий баланс між власними захопленнями і щоденними обов’язками, а також чи не втрачає соціальних навичок і зв’язку з реальним світом. Якщо дитина починає відмовлятися від навчання, спілкування з друзями або близькими, це може бути тривожним сигналом, – наголошує психологиня.

Поява в родині квадробера може викликати у батьків широкий спектр емоцій – від здивування та занепокоєння до роздратування. Однак, важливо пам’ятати, що найкраща реакція – це спокійна та розуміюча.

Чому важливо зберігати спокій?

• Стрес: Занадто емоційна реакція може лише посилити напругу в стосунках з дитиною.
• Протест: Заборони та критика можуть призвести до того, що дитина замкнеться в собі або ще більше захоче довести свою точку зору.
• Непорозуміння: Якщо батьки не розуміють мотивів дитини, вони можуть прийняти неправильні рішення.

Як діяти:

1. Спробуйте зрозуміти:
   • Поговоріть з дитиною відкрито і щиро. Поцікавтеся, що її приваблює в квадробіці, які емоції вона відчуває, займаючись цим.
   • Пошукайте інформацію про квадроберів. Це допоможе вам краще зрозуміти це явище і знайти спільну мову з дитиною.
2. Виявіть розуміння:
   • Навіть якщо ви не поділяєте захоплення дитини, спробуйте поставити себе на її місце і зрозуміти, що вона відчуває.
   • Покажіть дитині, що ви її любите і приймаєте такою, яка вона є, навіть якщо не схвалюєте всі її вчинки.
3. Обговоріть ризики:
   • Спокійно і аргументовано поясніть дитині, які ризики пов’язані з квадробікою (наприклад, фізичні травми, соціальна ізоляція).
   • Дайте зрозуміти, що ви турбуєтеся про її безпеку і благополуччя.
4. Пропонуйте альтернативи:
   • Запропонуйте дитині інші види діяльності, які могли б її зацікавити. Можливо, це будуть якісь спортивні секції, творчі заняття або волонтерська робота.
5. Співпрацюйте:
   • Спробуйте знайти компроміс. Наприклад, дозвольте дитині займатися квадробікою в певних межах (наприклад, вдома або на спеціальних майданчиках).
6. Зверніться до фахівця:
   • Якщо ви помітили, що квадробіка негативно впливає на поведінку дитини або її стосунки з оточуючими, зверніться до психолога.

Чого не варто робити:

• Забороняти: Категоричні заборони можуть лише посилити інтерес дитини до забороненого.
• Сміятися: Висміювання може завдати дитині емоційної травми і погіршити ваші стосунки.
• Ігнорувати: Ігнорування проблеми не вирішить її.
• Порівнювати: Не порівнюйте свою дитину з іншими дітьми.
• Тиснути: Не намагайтеся силою змінити думку дитини.

The post Хто такі квадробери? Це небезпечно? Як реагувати батькам? – розбір Галки appeared first on Galka.if.ua.

Ідея викликала бурхливу дискусію в соцмережах. Більшість коментарів були на підтримку заборони, однак дехто пропонував все ж врегулювати питання використання самокатів. Зокрема, обмежити вік користувачів, швидкість, встановити зони заборони тощо. 

“Галка” розбиралася, що насправді в силах міської ради та мера.  

1. Що по закону

Правила дорожнього руху, якими й передбачаються різноманітні заборони та обмеження в Україні встановлюють:

• Верховна Рада України. Це найвищий законодавчий орган держави, який приймає закони, що регулюють різні сфери життя, в тому числі й дорожній рух.
• Кабінет Міністрів України. Уряд України розробляє підзаконні акти (постанови, розпорядження), які деталізують та конкретизують закони, прийняті Верховною Радою.
• Міністерство внутрішніх справ. Це центральний орган виконавчої влади, який відповідає за забезпечення безпеки дорожнього руху. Міністерство розробляє і затверджує відповідні накази та інструкції.

Контроль за виконанням правил дорожнього руху здійснюють:

• Патрульна поліція. Це підрозділ Національної поліції України, який безпосередньо контролює дотримання правил дорожнього руху на вулицях і дорогах. Патрульні поліцейські зупиняють транспортні засоби, складають протоколи про адміністративні правопорушення та притягують винуватців до відповідальності.
• Сервісні центри МВС. Ці центри надають послуги, пов’язані з реєстрацією транспортних засобів, видачею водійських посвідчень та іншими питаннями, пов’язаними з дорожнім рухом.
• Суди. У випадку оскарження постанов про адміністративні правопорушення або більш серйозних порушень правил дорожнього руху, справи розглядаються в судах.

Основні нормативно-правові акти, що регулюють дорожній рух в Україні:

• Закон України «Про дорожній рух». Основний закон, який визначає правові засади організації дорожнього руху, права та обов’язки його учасників.
• Кодекс України про адміністративні правопорушення. Цей кодекс передбачає відповідальність за порушення правил дорожнього руху.
• Правила дорожнього руху України (ПДР). Цей документ детально визначає порядок руху транспортних засобів, пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Закон і Кодекс ухвалює Верховна Рада, Правила – Кабінет Міністрів. 

2. Ок. І що там згадується про самокати?

Донедавна – нічого. Однак у лютому 2023 року Верховна Рада України ухвалила закон “Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів“. 

Головна зміна полягає у тому, що електросамокати, гіроскутери та інша подібна техніка (важливо — саме електрична) офіційно визнаються транспортними засобами. І оскільки такі засоби для пересування вважаються транспортом, то люди, які користуються ними, вже вважаються не пішоходами, а водіями.

Втім, змін до ПДР наразі немає, то ж користувачі електросамокатів мають дотримуватися основних правил руху і як водії несуть передбачену законом відповідальність попри те, що не мають відповідних прав на кермування.

Також, оскільки закон прямо відніс електросамокати до категорії транспортних засобів, ними не можна їздити тротуаром. За таке порушення в ПДР передбачено адміністративний штраф у розмірі 850 грн. Якщо ж унаслідок ДТП постраждали люди, відповідальність буде серйозніша — від десятків тисяч гривень штрафу до позбавлення волі на п’ять років. До того ж винуватцю ДТП доведеться відшкодувати моральну шкоду і витрати на лікування потерпілих.

З цього приводу в Україні вже склалася й відповідна судова практика.

3. А що може місцева влада?

Хоч ПДР затверджують на рівні держави, місцеві органи влади все ж мають певні повноваження у цій сфері. 

• Організація дорожнього руху: Встановлення напрямків руху, обмеження швидкості, місця зупинки громадського транспорту тощо.
• Паркування: Визначення місць для паркування, встановлення платної парковки, обмеження часу паркування.
• Рух велосипедистів та пішоходів: Встановлення велодоріжок, пішохідних зон, регулювання руху пішоходів у певних місцях.
• Обмеження руху окремих видів транспортних засобів: Заборона руху вантажного транспорту в певний час доби, обмеження руху великогабаритних транспортних засобів.

При цьому всі місцеві правила повинні відповідати Закону України “Про дорожній рух” та іншим нормативно-правовим актам, що регулюють дорожній рух.

Штрафи за порушення ПДР визначаються Кодексом України про адміністративні правопорушення і є єдиними для всієї території країни.

Щодо заборони певних видів транспорту, таких як самокати, ситуація дещо складніша.

• Загальна заборона: Місцева влада не може вводити повну заборону на використання певних видів транспорту на своїй території, якщо це не передбачено законодавством України. Наприклад, вони не можуть заборонити використання автомобілів або мотоциклів.
• Обмеження: Місцева влада може вводити певні обмеження на використання транспорту, але вони повинні бути обґрунтовані та не суперечити загальнодержавному законодавству. Наприклад, вони можуть:
  • Визначати місця, де заборонено рух певних видів транспорту: Наприклад, заборонити рух мопедів на пішохідних зонах з обов’язковим встановленням дорожніх знаків.
  • Встановлювати обмеження швидкості: Вводити обмеження швидкості на певних ділянках доріг з обов’язковим встановленням дорожніх знаків.
  • Регулювати паркування: Визначати місця для паркування, встановлювати плату за паркування тощо.

Отже, хоча місцева влада має певні повноваження щодо регулювання дорожнього руху на своїй території, вони не можуть встановлювати власні штрафи або вводити повну заборону на використання певних видів транспорту без відповідних підстав.

Натомість закон “Про дорожній рух” прямо відносить до компетенції міських рад та їх виконавчих органів визначення шляхів стимулювання користування електробусами, електричними колісними транспортними засобами та іншими екологічними видами транспорту.

До речі, у Києві для електросамокатів діє обмеження у 20 км/год. Його прокатні компанії внесли програмно в рамках меморандуму, який було підписано з Київміськадміністрацією в кінці червня 2021 року. Подібний меморандум підписали й у Львові.

Зі свого боку Львівська міська рада зобовʼязалась розвивати міську веломережу, облаштувати паркомісця для електросамокатів, інформувати операторів прокату про перекриття вулиць, щоб вони могли повідомити про це користувачів сервісу, а також повідомляти про порушення, вчинені користувачами самокатів.

4. А що у світі?

Відомих прикладів цілих країн, де було б повністю заборонено використання електросамокатів, наразі немає. Більшість країн та міст обирають шлях регулювання їх використання, встановлюючи певні правила та обмеження.

Одним із яскравих прикладів є Париж. З вересня 2023 року місто повністю заборонило оренду електросамокатів. Це рішення було прийняте після місцевого референдуму, на якому більшість мешканців висловилася проти цього виду транспорту.

(До речі, з 1,4 млн парижан, внесених у виборчий список, участь у голосуванні взяли трохи більше 103 тисяч. Голос за заборону віддали понад 91 300 з них. – ред.)

Важливим є те, що повна заборона стосується саме оренди. Прокатні мережі Lime, Dott і Tier, чим парк у Парижі становив понад 15 тисяч одиниць, перевезли їх до інших міст у Франції,  а також до Лондона, Копенгагена, Тель-Авіва.

Приватні електросамокати повністю не заборонені, але їхнє використання суворо регулюється. Наприклад, є обмеження щодо місць, де можна паркувати самокати, а також штрафи за порушення правил.

Прикладом Парижа надихнулися й деякі інші великі міста::

• Берлін. Введений ліміт на кількість компаній, які можуть надавати послуги з оренди самокатів, а також обмеження щодо місць паркування.
• Лондон. Розглядаються пропозиції щодо створення спеціальних зон для паркування самокатів та встановлення обмежень на швидкість.
• Нью-Йорк. Місто розглядає можливість заборони оренди електросамокатів на певних вулицях та в районах.
• Вільнюс. З 1 вересня 2024 року орендовані самокати не можна залишати де заманеться. У місті встановили зони, куди не дозволено заїздити електросамокатом, а також обговорюють запровадження страховки для водіїв самокатів.

Повністю заборонили прокат електросамокатів принаймні ще в одному європейському місті, Гельзенкірхен (Німеччина). 

The post Марцінків хоче обмежити або й взагалі заборонити самокати у Франківську. А так можна? – розбір “Галки” appeared first on Galka.if.ua.