Що таке кругова економіка та у чому її сила? Розповідають кураторки франківської лабораторії MetaLab

10 Бер, 2021 18:09

Що таке кругова економіка та у чому її сила? Розповідають кураторки франківської лабораторії MetaLab

Кругова економіка, або економіка замкнутого циклу – це не просто модель економічного розвитку, яка опирається на раціональне використання та відновлення ресурсів. Це радше ціла філософія свідомого споживання, повторного використання ресурсів та ефективного виробництва.

У чому різниця між круговою і лінійною економікою? 

Лінійна економіка зводиться до класичного підходу, за яким будь-який товар спершу виробляють, потім використовують, а далі просто викидають. Не дарма ж її називають моделлю «безвідповідального використання та споживання», яка суттєво поглибила екологічну кризу планети. Кругова економіка натомість змінює таку логіку на більш дієвий та комплексний метод 3-R – reduce, reuse, recycle (зменшуй споживання, використовуй повторно, переробляй).

За цим методом виробництва скорочують використання ресурсів, а також віддають перевагу відновлюваним матеріалам; максимально ефективно використовують товари; перероблюють побічні продукти й відходи для подальшого використання в економіці. 

«Глобальне суспільство сьогодні має тенденцію на мінімізацію використання природних та людських ресурсів. Це пояснюється бажанням зменшити катастрофічний вплив на клімат, природу та екосистему загалом. Ми переосмислюємо економіку, яка націлена на нарощування об’ємів виробництва, створення більшої кількості товарів та їх максимальний і глобальний продаж. Зараз тенденція іде до того, щоб створювати товарів менше, але щоб вони були якіснішими та довше нам слугували. Або щоб можна було їх переробляти на нові (замість викидати на смітник). Це і є кругова економіка на прикладі товарів», – ділиться кураторка MetaLab Анна Доброва.

Як це працює у світі? 

Яскравим прикладом дії принципу 3-R є британська компанія DS Smith, яка побудувала свою бізнес-модель пакування за принципом «утилізації із закритим циклом». Вона спеціалізується на повторному використанні паперу, переробленні картону і до 2030 року планує забезпечити на своїх підприємствах абсолютне безвідходне виробництво.

Інші індустрії також намагаються впроваджувати комплексний підхід до виробництва. Наприклад, Timberland використовує для виробництва взуття старі шини; Pharrell William створює одяг із пластикового сміття з океану; Gerrard Street робить навушники, у яких 85% компонентів використовуються багаторазових. Нідерландський стартап Fairphone виробляє з перероблених матеріалів смартфони, які можна оновлювати та ремонтувати власноруч. А соціальне підприємство GroCycle – вирощує гриби на кавовій гущі та вчить цього всіх охочих.

Цікавий спосіб перевикористання ресурсів обрали у Elvis & Kresse. Лондонський бренд створює різноманітні аксесуари (сумки, ремені, гаманці, пенали) з пожежних шлангів, які були виведені з експлуатації.  

Кругова економіка у повсякденному житті 

Хорошим прикладом не для бізнесу, а для побуту людей є формат «ремонтних кафе». «Ремонтні кафе» – це відкриті майданчики з потрібним обладнанням та інструментами, де кожний має змогу безплатно полагодити власні побутові, електричні чи механічні пристрої, меблі, одяг тощо. Іншими словами, це чудова можливість для повторного використання речей, зменшення відходів та впливу на навколишнє середовище. «Ремонтні кафе» змінюють наше ставлення до речей та предметів, які нас оточують, популяризують культуру використання старого, соціальної згуртованості та відповідальності за свої речі. 

Коли економіка дбає про екологію 

Екологія та захист екосистеми планети – це чи не найважливіше на чому базується модель кругової економіки. І, як показує практика, зміщення акцентів виробництва на свідоме вживання ресурсів приносить користь як природі, так і самим виробництвам та економіці в цілому. 

Кругова економіка присвячує багато уваги питанню сортування і перевикористання відходів, які можуть бути ресурсом для іншого виробництва. Мінімізація відходів та сміття у виробництві/споживанні зменшує забруднення довкілля та скорочує площі забруднених або використаних для зберігання відходів ділянок землі. 

Найкраще така мінімізація відходів працює на рівні державного забезпечення та регулювання. У Німеччині, до прикладу, з 2016 року спостерігається найвищий рівень перероблення у світі – тут переробляється 56,1% усіх відходів, які країна утворила минулого року. Такий успіх став можливий тільки після створення системи «The Green Dot» (Зелена точка). Основна мета цієї системи організація ефективного впровадження адекватних національних систем збору й утилізації.

Австрійська компанія Altstoff Recycling Austria організовує та фінансує збір, сортування та перероблення відходів пакування в країні. Також вони надають домогосподарствам і підприємствам розвинену інфраструктуру збору та зручні, економічно ефективні, рішення щодо поводження з відходами.

  Приклади в Україні

В Україні також набуває популярності тенденція свідомого споживання. Бізнес-компанії, громадські ініціативи, проєкти у своїх роботах все частіше почали використовувати елементи та принципи кругової економіки.

Наприклад, сервіси Getmancar, Bikenow або Nextbike дають у короткотривалу оренду автомобілі та велосипеди. Користування послугами оренди дозволяють не купляти власний засіб для пересування, а відтак  зменшує використання ресурсів. 

Логістична компанія Нова Пошта з 2019 року перейшла на новий тип пакування 2 кг коробки, чим зменшила використання картону на 33% (наочний приклад дії принципу reduce). А з 2020 року компанія щодо пакування поступово переходить на усі три принципи кругової економіки.

З локальних проєктів – «Парасолька» та Промприлад.Реновація у Івано-Франківську вибудовують свою діяльність навколо філософії кругової економіки.  Промприлад.Реновація – проєкт, який перетворює старий, майже занедбаний, завод у центрі Івано-Франківська на інноваційний центр. Це ідея перезавантаження простору, місце для самореалізації людей та причина, щоб залишатися в місті.

«Парасолька» запускає «ремонтне кафе» у форматі воркшопів, де будь-хто може відремонтувати свої меблі. А Промприлад.Реновація – вдалий кейс-приклад використання старих матеріалів для власних цілей створення модульних продуктів; послуговування багатофункціональними предметами.     

«Зазвичай багато відходів та сміття генеруються будівництвами та різними ремонтами приміщення. І сьогодні важливо зменшувати таку тенденцію: щось переробляти, щось повторно використовувати. Наприклад, на Промі при переплануванні ми розбирали старі стіни й з тієї ж цегли будували нові перегородки, або ж використовували для цього старі склоблоки, які були на заводі. Багато заводських світильників ми просто відновили чи реставрували – почистили, пофарбували та обладнали енергоефективними лампами», – поділилася кураторка урбаністичної лабораторії Metalab Анна Пашинська. 

 «На локальному рівні кругова економіка спрямована на утримання, використання  місцевих ресурсів, товарів та на підтримку локальних виробників. Також вона робить міста, регіони, простори стійкішим до зовнішніх зміни та криз. Наприклад, під час пандемій та карантинів, коли просто фізично неможливо кудись доїхати, або запросити когось немісцевого на роботу», – підсумувала  Анна Доброва.

Текст: Любомир Гураль

Приєднуйтеся до “Галки” у  Telegram та Instagram - найважливіші та найсвіжіші новини одразу у Вашому телефоні! 

Подобається
  • like
  • exciting
  • laugh
  • surprise
  • sad
  • angry

Loading...