Відомі українці масово відстоюють право Андруховича на свободу слова, звинувачуючи Правий Сектор у некомпетентності

Автор: Єва Жасминова

05 Січ, 2015 16:27

Поділитись публікацією
Відомі українці масово відстоюють право Андруховича на свободу слова, звинувачуючи Правий Сектор у некомпетентності

У колах літераторів, політиків, журналістів та громадських діячів країни розвинулась справжня полеміка щодо заяви Правого Сектора стосовно “антинародницької” позиції українського письменника зі світовим іменем Юрія Андруховича.

Читайте також: У боях з ворогом на сході України загинули два воїни з Косівщини (ФОТО)

Як писала “Галка” напередодні, український політик Олесь Доній відзначив, що Юрій Анрухович, хоч і буває різким у своїх висловах, але зовсім не є прибічником “антиукраїнської позиції”.

Згодом, відомий журналіст-телеведучий Майкл Щур відзначив, що ймовірно “Правий сектор” вирішив провести також і літ-люстрацію.

Снимок

В свою чергу український письменник Юрій Винничук у своєму Фейсбуку оприлюднив ім`я “правосекторівця”-автора заяви, зазначивши, що він послідовник Кучми й неодноразово помічений у словесних “нападках” на літераторів:

“Автором ЗАЯВИ Правого сектору є Петро Іванишин, який послідовно виступає проти вступу в ЄС і в НАТО. Він був 10-тим номером у списку ПС. Його батько створив Тризуб, який підтримував Кучму, аграріїв і ЗАЄДУ. Василь Іванишин також співпрацював з КГБ, пишучи закриті рецензії на Калинців, на мене й на інших літераторів. На основі цих рецензій приймалися судові рішення.

Також, Юрій Винничук відзначив, що це не перша претензія Петра Іванишина на Юрія Андруховича, адже раніше він уже звинувачував письменника у гомосексуалізмі.

“З політологічного та ідеологічного (суспільно-світоглядного) погляду, гомосексуалізм та його новітня пропаганда постають перед нами як вияви культурного імперіалізму, (…) сексуальною революцією, неофемінізмом, постмодернізмом тощо. Тому закономірно, що саме українські демоліберали (як-от Ю.Андрухович чи А.Бондар), переймаються суспільною легітимізацією цієї перверсії” – писав Петро Іванишин у своїх рефлексіях для “Літакценту“.

До речі, у відповідь на заяви “правосекторівця”, фейсбуківці надали йому почесне звання “фаріонівця”.

раоп

Свою позицію щодо “втручань” політичної партії у літпроцес висловив і український політик Тарас Стецьків.

“З якого це дива, ні сіло ні впало, “Правий сектор”назвав Андруховича пропагандистом космополітизму і сепаратизму? Хто вклав у повідомлення ‘військово-політичного руху’ такі “високо інтелектуальні” звинувачення як: пропагандист постмодерного нео-цинізму,творець генітальної літератури, пропагандист статевих збочень і відокремлення Криму і Донбасу від України?” – пише Тарас Стецьків.

Він також запевнив, що подібні висловлювання в бік українського письменства – це шлях в минуле, “у сталінські 30-ті”.

“Насправді революція Гідності відкрила двері у майбутнє не лише Україні а й усій Європі(можливо і світові).
Тому нав’язувати архаїчне розуміння націоналізму зразка першої половини 20-го століття сьогодні,коли у протистоянні з російським окупантом формується модерна українська нація – це означає бути безнадійно відсталими діячами” – каже Стецьків.

Про нападки на Юрія Андруховича висловився також літератор та політик Дмитро Корчинський, закликавши дати письменнику спокій, хоча б за його світове ім`я:

“Андрухович? Дайте раз-два по дупі й нехай пише далі. Толстой теж у своїх соціальних, релігійних та політичних меседжах, навіть з погляду москалів, виглядав, немов клінічний ідійот. Достоєвський ще смішніше. Більшість авторів “вєлікой рускій літєратури” глибоко зневажали свою країну, проте, в сучасному москальському міфі всі вони відіграють видатну роль. Я не читав Андруховича, не знаю його літературних здібностей, але він чи не єдиний сучасний український письменник ім’я якого більш-менш відоме посполитим” – каже Корчинський.

Відзначив “послідовність” “Правого Сектору” в їх діяльності й франківський журналіст Руслан Коцаба, котрий сам не так давно отримував словесні погрози від політичної партії:

“Ого! Вже за Юрка Андруховича взялися…. Хлопці, вам пороблено? Нема чим зайнятися більше у цей складний час, коли маємо об’єднуватися, а не шукати поміж себе ворогів? Сумно це все…”