10 травня в ІФНМУ відбулася прес-конференція щодо проведення місячника, присвяченого ранній діагностиці та боротьбі з раком щитоподібної залози. Захід відбувся за участю керівництва і провідних науковців вишу, а також представників департаменту охорони здоров’я Івано-Франківської ОДА.
Читайте також: Прикарпатські депутати хочуть, аби у школах обов'язково вивчали християнську етику (ФОТО)
Захворювання щитоподібної залози – одна з найпоширеніших патологій ендокринної системи. Найчастіше трапляються рак щитоподібної залози, гіпотиреоз і аутоімунні захворювання. Як зауважила завідувач кафедри ендокринології ІФНМУ Надія Скрипник, однією з основних причин розвитку цих недуг є йододефіцит, який особливо помітний на Прикарпатті, інформують на сайті медуніверситету.
Мало того, Україна потрапила в число держав із найгіршим вирішенням проблеми йодного дефіциту, опинившись поруч із Гаїті, Гвінеєю-Бісау, Гамбією і Пакистаном. Консультанти ЮНІСЕФ з координації програм з йододефіциту стверджують – якщо в найближче десятиліття не запровадять масову йодну профілактику, то кількість дітей із вадами розумового розвитку істотно збільшиться.
«Наразі на Прикарпатті 7000 осіб перебуває на диспансерному обліку з діагнозом вузловий зоб, – сказав завідувач ендокринологічним відділенням ОКЛ, обласний ендокринолог Володимир Гаврилюк. – Щороку медики виявляють 600-700 нових пацієнтів, які мають новоутворення в щитоподібній залозі».
А Василь Бойко, завідувач відділенням пухлини голови і шиї обласного онкологічного диспансеру, інформував, що за минулий рік на Прикарпатті зареєстровано 50 випадків раку щитоподібної залози.
Патологія щитоподібної залози несе в собі значні загрози: при порушенні ендокринних функцій відбувається злам цілої ендокринної системи, що призводить до онконедуг в інших локалізаціях, найчастіше це рак грудної залози та гінекологічні онкозахворювання.
Одним із найчастіших йододефіцитних захворювань є вузловий зоб, діагностика якого полягає в диференціюванні доброякісного і злоякісного. Остаточне підтвердження раку щитоподібної залози можна поставити лише за результатами тонкогольної аспіраційної пункційної біопсії (ТАПБ).
Ще в 2013 році в обласній клінічній лікарні та онкодиспансері відкрили кабінети моніторингу патології щитоподібної залози, мета яких встановлення остаточного діагнозу в разі підозри на злоякісну пухлину. В цих кабінетах працюють команди фахівців: ендокринолог, лікар УЗД-діагностики, хірург, цитолог, які й проводять ТАПБ.
Професор кафедри хірургії ПО ІФНМУ Василь Скрипко каже, що після початку роботи цих кабінетів, уже через рік кількість випадків раку щитоподібної залози суттєво зменшилася.
З 23 травня по 16 червня з 9 до 15.00 в кабінетах моніторингу патології щитоподібної залози відбудеться масове обстеження краян з метою виявлення не лише онкозахворювань та передракових станів, але й гіпотиреозів, тиреотоксикозів і т.д.
Медики б’ють на сполох і сподіваються, що інформаційна кампанія щодо небезпеки захворювань щитоподібної залози допоможе зменшити невтішну статистику. Лікарі наголошують – успіх онкології полягає в ранній діагностиці. Особи після 40 років, особливо жінки, мали б в першу чергу звернутися до лікаря загальної практики сімейної медицини, де ставлять діагноз за клінічними ознаками, і лише потім за необхідності спрямовують на тонкогольну пункційну біопсію.
ФОТО ТИЖНЯ
