Франківський Карітас ділиться історіями мешканців прихистку для ВПО. Сьогоднішні герої – подружжя Васильєвих з Херсону. Людмила – працівник фондового ринку, Юрій – охоронець.
Про це пише Галка з посиланням на Карітас Франківськ.
Родина пережила чимало з початку війни. Про найстрашніші моменти розказати так і не змогли, кажуть волонтери. Найстрашнішим та найважчим випробуванням для сім’ї стали дев’ять місяців під окупацією. Родина бачила розстріли мирного населення та грабіж будинків. Знають про зґвалтування та людей, які зникли безвісти після катівні. Перші місяці родина намагалася не виходити.
“Сиділи тихо й намагалися не привертати зайвої уваги. Постійний стрес та жах від знущань росіян над населенням неабияк вплинуло на психологічний стан. А ще в Херсоні не було де купити хліба та їжі. Дякуючи чоловікові, який мав невеличку пекарню, люди могли протриматися деякий час. Із залишків борошна, він випікав хліб і безплатно роздавав людям. Але після того, як російські військові забрали його на допит, доля чоловіка досі не відома”, – ділиться подружжя.
Кожен день в окупованому Херсоні народжувалися маленькі українці, і щоб якось підтримати матусь новонароджених, Людмила в’язала дитячі пінетки та передавала їх в перинатальний центр Херсона. Зараз жінка в’яже шкарпетки для військових, які перебувають у госпіталі.
Через деякий час після деокупації території, почалися постійні обстріли. Знаходитися у будинку стало небезпечно, каже подружжя. Коли з’явилася можливість потрапити до прихистку на Калущині, родина залишила все, в пошуку безпечного місця для життя.
«Ми щиро вдячні за все, що маємо тут. За цю допомогу, розуміння, турботу та опіку. За прихисток та підтримку. Тож своєю допомогою іншим, хочу хоч трішки віддячити за це тепло та підтримку», – ділиться пані Людмила.
ФОТО ТИЖНЯ
