Проблема з переробкою сміття сьогодні гостра як ніколи, адже та кількість відходів, що накопичилася протягом багатьох років, починає давати про себе знати. Пляшка чи будь-яка інша використана річ, як виявилося, не зникає безслідно у середовищі, навіть якщо її уже давно нема у побуті того, хто викинув.
Читайте також: Молодь Прикарпаття зустрілася з міжнародною делегацією лемківської світової спільноти (ФОТО)
Тема переробки непотребу роками звучить звідусіль, але досі не отримала, на жаль, практичного застосування у нашій країні. Проте є держава з пострадянського простору, котра таки спромоглася завдяки прикладеним зусиллям налагодити систему сміттєзбирання та подальшу його реалізацію. Естонія – одна з 14 країн світу, яка, крім роздільного, успішно впровадила також депозитне збирання відходів. Вперше система депозитного сміттєзбирання з’явилася у країнах Скандинавії ще у 1980-х роках. Сьогодні ж естонці радо діляться досвідом, аби поширити його на інші країни Європи.
У системі депозитного сміттєзбирання упаковки задіяно декілька суб’єктів – компанії, які виробляють упаковку для товарів, торгові заклади, котрі продають упакований товар кінцевим споживачам, безпосередньо кінцеві споживачі продуктів в упаковці, тобто люди, та спеціальна сортувальна організація, яка продає відходи на переробні заводи. Система працює таким чином, аби стимулювати людей не викидати сміття будь-куди, а нести їх у спеціальні прийомники тари – так звані, зворотні торгові апарати (reverse vending machines), які розміщуються у магазинах, готелях, ресторанах, кафе по всій країні. Загалом таких пунктів прийому нараховується близько 2 тисяч. Ці апарати приймають, на жаль, не всі види упаковки, а тільки поліетиленові (ПЕТ), склянні та металеві пляшки з-під води, соків, пива, газованих та слабоалкогольних напоїв. Тара від міцної алкогольної випивки, склянні банки, коробки для харчових продуктів, упаковки для напоїв Tetrapak тощо можна викинути у звичайні роздільні контейнери без депозиту. Зворотні торгові апарати приймають одночасно пляшки зі всіх зазначених матеріалів і самостійно їх сортують, зчитуючи спеціальний штрих-код. Останній разом зі спеціальною позначкою, що упаковка підлягає депозитному збору, зобов’язані наносити виробники цієї упаковки.
Що ж все-таки означає депозитна система і яку вигоду вона дає мешканцям? У тару, яка підлягає обміну по депозиту, закладається вартість упаковки в розмірі 10 євроцентів. Саме за таку ціну, як показала практика, більшість людей готові відносити пляшки у спеціальні збиральні машини. Зворотні торгові апарати приймають пляшки від споживачів, а натомість видають касові чеки, які можна обміняти у працівників торгових точок та horeca (готелі, ресторани, кафе), де вони розміщені, на товар чи гроші. Склянні пляшки багаторазового використання повертаються з торгового закладу назад до пакувальної компанії. Упаковка одноразового використання транспортується у спеціальну сортувальну організацію. В Естонії працює тільки одна така структура, яка й займається всією логістикою по організації та реалізації депозитної системи сміттєзбирання. У її функції входить заключення договорів з пакувальними компаніями (на даний час нараховується уже 320 таких установ), які зобов’язуються маркувати відповідно упаковку, що підлягає депозитному обміну, і закладати в кожну упаковку 10 євроцентів на повернення. Також підписуються угоди з торговими закладами, де локалізуються їхні зворотні торгові апарати. Обслуговує такі апарати штат працівників зазначеної організації. Вони ж і транспортують вторинну сировину до місця кінцевого розділення.
Читайте також: До 2027 року громадяни міста можуть бути спокійними, – Юрій Мороз, директор франківського полігону (ФОТО)
На сортувальному заводі відділяють ПЕТ і склянні пляшки від кришок та етикеток, сортують по кольору: білий, коричневий, зелений. Жестяні банки і поліетиленові пресують та формують багатокілограмові куби. Так, в один куб вагою 300-350 кг вміщається до 14 тисяч зтиснутих металевих банок, а в однотонний куб – до 20 тисяч ПЕТ-пляшок. Слянну тару подрібнюють. Найбільш цінне – біле скло. Воно коштує до 35 євро за тонну. Зелене скло майже не користується попитом. Більшу частину вторинної сировини естонці продають іншим країнам: білий поліетилен – Латвії, коричневий разом з кришками – Литві, коричневе і зелене скло – Фінляндії, Росії та до війни продавали на Донбас.
Матеріал, зібраний через депозитну систему, чистий, тому на 100 % придатний до переробки. З ПЕТ-пляшок виготовляють нову тару, коробки для салатів, текстиль. Зі скла – нові склянні пляшки. З металу – нові банки, покришки до автомобілів, будівельні матеріали.
За 12 років діяльності сортувальної організації було перероблено близько 3,2 мільярди одиниць упаковки, що для країни з населенням в 1,3 мільйони людей доволі непоганий результат. З кожним роком кількість поверненої тари тільки зростає. Така система мотивує навіть не дуже екологічно освідчених осіб, здавати придбану упаковку.
Система депозитного сміттєзбирання в Естонії стала можливою і набула популярності завдяки декільком чинникам: прийняття відповідних законів, зокрема, Закону “Про упаковку”, налагодження системи збору, залучення зацікавлених сторін та просвіта серед населення. Екологічна освіта, до речі, широко розповсюджена в Естонії. Між Міністерствами екології та освіти укладено спеціальні договори, які теж цьому сприяють. Значна кількість недержавних громадських організацій забезпечує неформальне екологічне навчання різноманітними засобами. Зокрема, для популяризації депозитного сміттєзбирання для дітей випустили мультик, який дуже просто навчає бути відповідальними. Адже естонці знають, що щасливе завтра може настати тільки тоді, коли вони самі про нього подбають уже сьогодні.
Євгенія Бардяк,
голова ГО «Молода Просвіта» Прикарпаття
Описаний досвід автору вдалося отримати завдяки сприянню The Regional Environmental Center for Central and Eastern Europe (REC) та пані Kaidi Tingas.
ФОТО ТИЖНЯ
