Вже більше року в Івано-Франківську волонтери відшивають адаптивний одяг для військових. Спеціальний одяг з розрізами та защіпками, який легко одягнути військовим з пораненням. Крій враховує можливі металеві конструкції для лікування травмованих, а також мінімізує тертя чи тиск на шкіру, та не провокує додаткових подразнень.
“Галка” розповідає про проєкт “Петрос” та важливість адаптивного одягу для поранених захисників.
Вже девʼятий місяць Микола Корнелюк проходить лікування в Івано-Франківській обласній лікарні. Воїн з Волині долучився до війська влітку 2022 року, до цього ніяк не був повʼязаний з військовою службою. До повномасштабного вторгнення працював у сфері виготовлення та продажі текстилю.
Микола захищав Україну на Запорізькому напрямку, де під Роботиним отримав поранення та перелом ніг. На власному досвіді він знає, наскільки потрібен адаптивний одяг для поранених захисників. Особливо, каже чоловік, якщо накладають апарат Ілізарова – металевий пристрій зовнішньої фіксації.
“З цими металевими конструкціями нереально одягти звичайний одяг: штани, футболку, шорти… Наприклад, я не міг одягти ніякі прості штани, бо нога разом з конструкцією просто не пролазить. А цей адаптивний одяг дуже зручний – без нього нікуди”, – каже захисник.
Микола додає, що завдяки цьому одягу поранені військові можуть самотужки одягнутися та вийти на вулицю, адже “пролежати на ліжку у лікарні декілька місяців – це важко”.
“Знаєте, насправді люди не приділяють цьому такої уваги. Поки я не потрапив до лікарні, то я теж цього не знав. Той, хто не відчув цього на собі, він цього не зрозуміє. Це важко. Люди про таке не задумуються, поки не потрапляють у таку ситуацію”.
Зазвичай поранених воїнів адаптивним одягом забезпечують волонтери. Вони шиють та передають на різні відділення лікарень футболки, штани та шорти. В Івано-Франківську про комфорт військових дбають волонтери проєкту “Петрос”.
“Антидепресанти від Юрка” допомагають пораненим воїнам
Шлях створення адаптивного одягу для поранених військових у Франківську почався з ініціативи “Антидепресанти від Юрка”. Його започаткували засновниця майстерні “Буквиця” Наталя Найда та подружжя митців – Наталя та Ярема Стецики.
Наталія Найда помітила потребу в адаптивному одязі для воїнів на лікуванні, а сімʼя Стециків хотіла зробити щось в памʼять про Юрка Стецика – їхнього сина та воїна 102 бригади ТрО, який загинув на фронті наприкінці грудня 2022. Так і вийшов проєкт з яскравими та кольоровими футболками. Їх виготовляє “Буквиця” – останнє місце роботи Юрка перед службою у Збройних Силах.
Частина футболок мають напис «Люди вилазять з густішого». Ці слова рідні знайшли у щоденнику воїна зі студентських часів.
“Цитата дуже резонує з багатьма подіями, що відбуваються навколо, тому її вирішили оцифрувати та нанести на футболки. А кошти з їх продажу використовувати для пошиття адаптивного одягу”.
Творці ініціативи наголошують, що одним з найбільших викликів, з яким стикаються поранені військові – неможливість використання звичайного одягу, особливо якщо є необхідність носити металеві конструкції.
“А адаптивний одяг мінімізує зусилля при одяганні, є практичним та робить поранених самозарадними. Це у свою чергу дозволяє їм вести більш активний спосіб життя, наскільки це можливо”.
Волонтери співпрацюють з медичними закладами в Івано-Франківську та зі стабілізаційними пунктами по Україні. Кількість адаптивного одягу, який передають воїнам протягом місяця, залежить від кількості донатів та спроможності швачок. У лютому цього року – це була понад сотня, у березні – 81. До того просто не рахували помісячно, скільки відшивають.
“Потреба в адаптивному одязі є завжди і закрити її складно. Проєктів з пошиття одягу не так багато, як хотілося б. Потрібно враховувати індивідуальні особливості для пошиття. Металеві конструкції різняться у розмірі, тому часто потрібно відшивати індивідуальні за розмірами та розрізами речі”.
Якщо хтось бажає почати шити адаптивний одяг для військових, то у команді “Петрос” дають такі поради:
- Налаштуйте комунікацію з лікарнями, куди плануєте надавати одяг. Лікарі та працівники лікарні самі підкажуть, у чому є нагальна потреба, та що краще врахувати при пошитті.
- Зробіть кілька зразків одягу, які зможете відтестувати, і тоді уже починати пошиття більших партій.
- Зрозумійте, які спроможності для пошиття у вас є. І скільки ви можете відшити за певний період часу.
- Потрібно розуміти, яке у вас буде фінансування. Це важливий момент, тому що потреби будуть тільки збільшуватися, тому розуміти свої спроможності – це основне.
Не тільки про адаптивний одяг
З часом ініціатива “Антидепресанти від Юрка” розрослася до проєкту “Петрос”. Волонтери займаються не тільки пошиттям одягу, а й проводять різні активності для військових.
Зараз команда розвиває напрям мобільної ремісничої майстерні. Нещодавно Razom for Ukraine підтримали проєкт, і волонтерам вдалося закупити необхідні матеріали для різних майстерок та техніку для навчальних програм. Волонтери зможуть охопити більшу кількість лікарень, а військові отримають нові навички, звʼязки та дружню атмосферу. Фото та відео продакшин, 3D моделювання та друк, робототехніка, різьбярство по дереву, робота зі шкірою, графічний дизайн та шовкотрафаретний друк, ювелірна майстерня та адаптивна стрільба з лука.
Микола Корнелюк долучався до різних активностей від проєкту “Петрос”, але зізнається, що йому найбільше сподобався майстерклас з роботою зі шкірою та стрільба з лука. Такі заходи підтримують морально, каже воїн.
“Важко психологічно так довго перебувати у лікарні, але різні майстеркласи та гуртки, вони змінюють обстановку. Хоч якась така, скажімо так, розважальна програма для хлопців. Це цікаво, ти зайнятий чимось, зʼявляється таке різноманіття у лікарняному житті”, – ділиться Микола.
Він додає, що майстеркласи зі виготовлення виробів зі шкіри у майбутньому може допомогти комусь з військових започаткувати власну справу.
“Хто хотів, то робив собі обкладинку на УБД чи на паспорт. Хтось з хлопців не має руки, хтось ніг, але це заняття не є складним, тому майже кожен міг спробувати свої сили. У майбутньому ці вміння можуть стати поштовхом для започаткування власного бізнесу – займатися шкіргалантереєю. Людина не ходить, але вона може це робити та реалізувати себе після повернення до цивільного життя”.
На завершення Микола додає, що дуже круто, коли існують такі проєкти, які підтримують воїнів після поранення.
“Я дуже вдячний їм. Вони допомагають людям повернутися у цивільне життя. Якщо чесно, то за два останні роки я дуже сильно від нього відстав, адже зараз повністю “привʼязаний” до лікарні”.
Наразі двічі на тиждень для поранених військових проводять майстеркласи у лікарнях – Івано-Франківській обласній та міській. Якщо військовий бажає потрапити на якусь з активностей, то він може звернутися до працівників цих двох закладів, а також напряму у соціальних мережах “Петрос”.
Instagram проєкту “Петрос” – https://www.instagram.com/petros.ua/
Читайте також: Як у Франківську загиблого митця і воїна Юрія Стецика “панк колядою” вшанували (ВІДЕО)
ФОТО ТИЖНЯ
