«Намагаємося працювати так, щоб наше підприємство не асоціювалося з негативом», – Наталія Ярощук, директорка КП “Теплий Дім”

Автор: Турій Роман

11 Mar, 2020 12:43

Поділитись публікацією
«Намагаємося працювати так, щоб наше підприємство не асоціювалося з негативом», – Наталія Ярощук, директорка КП “Теплий Дім”

Наприкінці минулого року «Муніципальна інвестиційна управляюча компанія» змінила назву на «Теплий дім» і отримала нового керівника. Це вже третій ребрендинг найбільшого муніципального управителя житлового фонду.

Читайте також: Мерія розірвала договір на придбання медичних меблів. Марцінків радив розбити його на дрібніші

За словами міського голови Івано-Франківська  Руслана Марцінківа, зі зміною назви підприємство має змінити і ставлення до людей, котрі до нього звертаються. Воно теж має стати теплішим. Про те, які завдання стоять перед муніципальним управителем житлового фонду, та ті програми, якими можуть скористатися мешканці будинків, що перебувають в управлінні КП «Теплий дім»,  “Західний кур’єр” розпитав його очільницю Наталію Ярощук.

– Наталіє Іванівно, які основні завдання поставив перед вами на новій посаді міський голова? За його словами, зі зміною назви підприємства має змінитися і ставлення до людей, які звертатимуться у «Теплий дім».

– Насправді основні завдання ті ж, які стояли і перед попередніми керівниками, – це надання якісних послуг з утримання житлових будинків, які перебувають у нас в управлінні. Якось так склалося, що з самого початку за нашим підприємством при усіх його назвах чомусь тягнувся негативний шлейф. Комуналка – взагалі складна галузь. Житловий фонд старішає, потребує ремонтів, у які необхідно вкладати чимало коштів. Скарги від мешканців були завжди, і час від часу хвилі обурення зростали. Коли негативні відгуки сягали апогею, міська влада вирішувала, що необхідні зміни. Міський голова зазначив, що перейменування МІУК у «Теплий дім» – це не тільки зміна вивіски, а при цьому має змінитися і підхід до вирішення проблем мешканців, ставлення до людей, які до нас звертаються. Ми це врахували і намагаємося вирішувати усі проблемні питання мешканців, не нагнітаючи обстановки серед людей, працювати так, щоб наше підприємство не асоціювалося у них із негативом. Насправді на підприємстві, яке існує з 2011 року, працюють хороші фахівці.

– Скільки будинків зараз залишилося в управлінні вашого підприємства? Чи повертаються ті, мешканці яких свого часу вирішили змінити управителя?

– З самого початку на балансі перебувало 1800 будинків. Був період, коли з балансу одночасно зняли усі малоповерхові малоквартирні будинки, бо нема сенсу надавати послуги з управління напівособнякам чи двоповерховим будинками, де проживають кілька сімей. Станом на кінець минулого року у нас в управлінні залишилося 640 багатоквартирних будинків. Торік в управління прийняли дві багатоповерхівки, одна з яких повернулася в КП «Теплий дім» від приватного управителя. З управління зняли 25 будинків, з них у тьох створено ОСББ, 22 – обрали інших приватних управителів.

– Скільком ОСББ ви надаєте свої послуги?

– У нас в управлінні є 10 будинків, де створені ОСББ. Для них це практичніше, бо ми надаємо весь спектр необхідних послуг. А ОСББ мешканці там створювали, скажімо, щоб відвести землю чи для вирішення інших питань, не пов’язаних з управлінням будинками. Також є ОСББ, з якими у нас укладені угоди лише на ава­рійне обслуговування. Якщо стається аварійна ситуація, виїжджає наша аварійна служба, виконує роботи, а через місяць підприємство надсилає ОСББ рахунок до оплати.

– Міський голова також говорив, що зміна назви на «Теплий дім» пов’язана ще із тим, щоб підприємство брало участь у державних програмах з утеплення будинків, зокрема, й тих, де створені ОСББ.

– Так, це програма для ОСББ «Енергодім». Але, на жаль, вона ще не запрацювала. Планувалося, що наше комунальне підприємство може бути фінансовим гарантом для ОСББ. Адже для того, щоб взяти участь у цій програмі, ОСББ потрібно провести енергоаудити будинків, виготовити енергопаспорти та відповідні проєкти на комплексне утеплення, а на це все необхідні чималі кошти, яких у них немає. Тому ці кошти планувалося їм виділяти через комунальне підприємство, а коли через програму «Енергодім» їх відшкодовуватимуть, ОСББ їх нам повертатимуть. Фактично йшлося про безвідсоткову позику. Але з цим виникли проблеми, бо участь комунальних підприємств у цій програмі наразі взагалі не передбачена. Зараз вноситимуть відповідні зміни на державному рівні та напрацьовуватимуть нову нормативну базу, щоб комунальні управителі могли бути замовниками робіт і брати участь у проєкті. Йдеться про пілотний проєкт у 10 містах для ста будинків. Івано-Франківськ теж подав свою заявку.

– В Івано-Франківську також є місцеві програми з утеплення житлового фонду, енергозбереження, заміни вікон. Чи мають вони попит?

– Програма із заміни вікон «Теплий дім» дуже популярна. Багато мешканців звертаються, щоб у під’їздах замінити вікна на сходових. Спершу співфінансування цих робіт було 90 на 10%, коли лише 10% сплачували мешканці, а решту міський бюджет. Потім част­ка мешканців поступово зростала і зараз співфінансування становить 70 на 30%. Ми уже замінили вікна у 478 під’їздах, ще 150 заявок перебувають у черзі. З утепленням будинків ситуація складніша, бо його вартість набагато більша. Яке б співфінансування не йшло з бюджету, для мешканців це виходять значні суми. На початках це було 8-10 тисяч з квартири. Якщо півтора року тому кошторисна вартість утеплення будинку у старих цінах становила 3 млн, то зараз це уже у межах п’яти мільйонів, а це весь бюджет нашого підприємства на 2020 рік. Загалом впродовж дії програми ми ком­плексно уте­плили 6 будинків і ще 17 частково. Раніше ще можна було так робити – утепляти будинки під’їздами, окремими квартирами. Але згодом зрозуміли, що це безглуздо. Відповідно до нових Державних будівельних норм тепер це заборонено. Зараз можливе лише комплексне утеплення цілого будинку.

Заміна вікон на сходовій клітці в будинку на вулиці Миколайчука, 13.

– Які ще є муніципальні програми для ремонтів житлового фонду?

– Міські – це бюджет участі та конкурс проєктів і програм розвитку місцевого самоврядування. Для нашого під­приєм­ства – програма модернізації житлового фонду, яка в цьому році уже завершується, і програма облаштування прибудинкових територій. За останньою тепер більше працює Департамент комунальної по­літики, а ми уже перейшли на роботи з утримання і дрібні ремонти. Щодо програми модернізації житлового фонду, то і надалі будемо її реалізовувати, бо зацікавлені в тому, щоб потім у нас було менше проблем при експлуатації. Головне, щоб було відповідне фінансування. Є будинки, де поетапно ми уже відремонтували майже все, але ще є багато будинків на черзі. Зараз у нас на черзі майже пів сотні підписаних протоколів і кіль­касот колективних заявок на виконання тих чи інших ремонтів.

– Чи є якась програма щодо ремонту сходових у під’їздах будинків? Чи виконуєте ви такі роботи?

– Мешканці звертаються і дуже хочуть, щоб так було. У нас дійсно є така програма, але на неї у бюджеті не закладають коштів. Все-таки пріоритет за вирішенням технічних проблем, ремонтами мереж, підвальних розгалужень, да­хів. А косметичний ремонт під’їздів – це, швидше, для естетичного вигляду, для краси. Якщо б було фінансування, ми це, звісно,  теж би робили. Торік відремонтували лише два під’їзди на вул. Чорновола, 37 та Бандери, 62.

– З якого приводу до вас найбільше звернень мешканців?

– Останнім часом найбільше звернень щодо електромереж. З резервного фонду нам виділили кошти для ремонтів під’їздів у будинках на вул. Симоненка, 24 та  Довгій, 40, де були пожежі. Загалом структура звернень майже не змі­нюється. Це електромережі, будинкові мережі, дахи.

– З ремонтом підвальних мереж, мабуть, легше. А що робити, якщо тече стояк, а сусіди не дозволяють його замінити, бо зробили ремонт у своїй квартирі?

– Це проблемне питання. Дуже часто у нас конфлікти через доступ до мереж. Останній був на вул. Валовій. Намагаємося спілкуватися, переконуємо, пишемо попередження, що мешканці таким чином порушують умови проживання. Більше проблем, коли у квартирах ніхто не живе. Тоді це вирішується ще довше. Викликаємо поліцію, відкриваємо квартири при свідках, складаємо відповідні акти. Виконуємо необхідні роботи і за­криваємо квартири. Також є проблеми з будинками, де мережі прокладені під підлогами. Найбільше таких у другому окрузі, є і в центрі міста. Люди собі поробили стяжки, поклали плитку. А це все треба розбивати, щоб добратися до мереж.

– Як працює ваша аварійна служба? Кажуть, не на всі ви­клики виїжджає…

– У нас є три бригади, 20 чоловік. Сантехніки, електрики, газозварювальники. Є відпо­відне обладнання. Докупляємо нове. Недавно придбали обладнання для прочищення труб і гідродинамічну машину для очищення каналізації. Наша аварійна служба обслуговує будинки, які перебувають у нас в управлінні, та ті, з якими укладені угоди на аварійне обслуговування, бо вона не утримується з міського бюджету, а коштами нашого підприємства, яке здійснює господарську діяльність. На жаль, не всі мешканці це розуміють. Якби це була муніципальна аварійна служба, яка б утримувалась із міського бю­джету, вона б виїздила на всі виклики. Ми часто стикаємося з тим, що люди думають, начебто міська влада має їм робити все і, бажано, безплатно. А фінансова інспекція та Держ­аудитслужба завжди перевіряє, чи не завдали ми підприємству збитків, надаючи безкоштовні послуги. І чи за все, що ми зробили, нам заплатили. Або принаймні чи ми здійснили за це відповідні нарахування до оплати.

– Міський голова доручив зменшити кількість підрядників і більше робіт виконувати силами підприємства. З чим це пов’язано?

– Була така ситуація, що один із наших підрядників на Пасічній почав активно забирати наші будинки в управління своєї фірми. Ми вирішили з ним не співпрацювати і набрати бригаду працівників із благоустрою, яка обслуговує 35 будинків мікрорайону Па­січна. За останній місяць із цього мікрорайону не на­дійшло жодного звернення. Натомість були скарги, що наші працівники цілими днями активно працюють, прибирають, обрізають гілки дерев, наводять порядок. А більше робіт виконувати силами підприємства міський голова доручив для того, щоб економити кошти і скоротити ви­трати на підрядників. Зараз ми вже також взяли 55 будинків мікро­району Майзлі, де обслуговуватимемо мережі водопостачання та водовідведення. Буде економія коштів, бо додаткових працівників не набирали, а роботи виконуватиме наша аварійна служба.

Капітальний ремонт даху будинку на вулиці Шевченка, 78.

– Який стан ліфтового господарства? Мешканці занепокоєні, що більшості ліфтів уже понад 25 років і вони можуть бути небезпечними, а тому потребують ремонтів чи заміни.

– Більшості ліфтів і справді понад 25 років. Але це не означає, що вони небезпечні і не можуть працювати. Просто у них пройшов передбачений термін роботи без ремонтів, а тепер вони потребують проведення експертизи. Експерт у своєму висновку вказує виявлені дефекти і несправності, які необхідно усунути, а також визначає термін, після якого ліфт знову має пройти експертизу. Торік тільки на проведення таких експертиз ми ви­тратили понад 1 млн грн і виконали значний обсяг ремонтів. Цього року продовжимо цю роботу. Ми хочемо, щоб у наших будинках усі ліфти працювали. За кілька останніх років замінили шість ліфтів, відновили роботу двох, яких фактично уже не існувало, капітально відремонтували один ліфт і багатьом провели модернізацію, замінили на цифрові старі діодні блоки логіки, які фактично і управляють ліфтами. У нас були проблеми, коли ліфти масово підпалювали, а їхні ремонти та відновлення були надзвичайно трудомісткими. Паліїв поліція так і не знайшла, але останнім часом таких актів вандалізму уже нема і крадіжок ліфтового обладнання стало менше.

– Настає весна – традиційний час благоустрою і наведення порядку. На чому, окрім прибирання після зими, зараз зосереджуватимете роботу?

– Наші підрядники уже отримали доручення обстежити стан дитячих ігрових майданчиків. Це важливо, бо це безпека наших дітей. І, звичайно, вони повинні мати гарний зовнішній вигляд. Дещо треба підремонтувати, замінити, пофарбувати. Ті ж лавочки, пі­сочниці. А подекуди залишилися ще старі радянські гойдалки та інші конструкції, які взагалі потрібно демонтувати, бо ремонту вони уже не підлягають. На подвір’ї нашого підприємства стоїть карусель, яку ми торік в одному з дворів демонтували, бо вона розхиталась, зруйнувалась бетонна основа. Ми її відремонтували і незабаром повернемо на своє місце, добре забетонуємо. Також приділяємо увагу виявленню самовільно перекритих про­їздів до будинків. Мешканці дуже полюбляють їх перекривати, щоб у дворах не їздили і не паркували автомобілі. Але нещодавно на вул. Довгій була пожежа і через такі самовільно перекриті проїзди пожежна машина не могла під’їхати до будинку. Тому всі незаконно і самовільно встановлені перешкоди для проїзду транспорту будуть демонтовані.

Записав Іван ГІРАК