Щороку “Галка” випускає десятки інтервʼю, частину з них – у форматі відеоподкасту «Франківські теревені». У 2024 році наші журналісти поспілкувалися з військовими, волонтерами, чиновниками, представниками шоубізу, письменниками, колегами-журналістами, медиками та переселенцями… І це далеко не весь список.

У цій статті ми вирішили нагадати вам про наші матеріали, а якщо ви раптом якісь з них пропустили — то саме час прочитати.

Найдешевше — це не про здоров’я: Наталя Чеботарьова, офтальмологиня з 25-річним стажем

2024 рік ми розпочали з нового випуску відеоподкасту “Франківські теревені”. Свого часу лікар-офтальмолог Наталя Чеботарьова вирішила розпочати власну приватну практику. Це давало їй більше можливостей розвиватися, отримувати нові знання та головне — дарувати людям зір. З початком великої війни не без вагань вона полишила рідний Слов’янськ та переїхала до Івано-Франківська.

Заощаджень вистачало або на житло, або на робочий простір. Вона обрала друге. Готових окулярів не буває, кожна пара виготовляється індивідуально під пацієнта. Такий принцип роботи її салону Оптики, який працює в обласному центрі Прикарпаття на вулиці Галицькій.

Як розпочати все заново? Де на це взяти сили та гроші? Про це — у нашому відеоциклі “Релоковані”, що виходить на каналі «Франківські теревені».

Середовище розвитку, яке може зникнути – як живе теніс в Івано-Франківську

Холоднезний зал, ритмічний стукіт, яскрава термосумка для м’ячів – це перше, що привертає увагу, коли Галка навідалася на типове зимове тренування до юних франківських тенісистів. Ну і головні дійові особи – близько десятка підлітків, хлопців і дівчат та їх тренерів. Діти, схоже, дискомфорту через холод не відчувають – дехто навіть в шортах.

Помітно, що вони не намагаються зігріватися, а просто займаються улюбленою справою – дехто зосереджено, дехто з усмішками, просто грають в теніс, відточують удари та прийоми м’яча.

“Коли оголосили зимові канікули на два тижні, діти з розпачем питали, чим їм займатися стільки часу без тенісу”, – каже тренерка з тенісу Вікторія Петрук.

До 2019 вона сама професійно грала у теніс, виступала та перемагала на багатьох кортах України та закордоном, має звання майстра спорту з цього виду спорту. А зараз, разом зі старшою сестрою Марією Гоголь та тренером Ігорем Петруком вже кілька років навчають тенісу у Magic Skills Academy (далі – MSA).

“Ніхто з нас з цим болем не сам”: історія 23-річного військовослужбовця й поета Артура Дроня

23-річний Артур Дронь — уродженець Прикарпаття. До великої війни він жив у Львові, вивчав журналістику в Франковому університеті, працював у видавництві “Старого Лева” й друкував власну поезію. Згодом хлопець добровільно покинув перо й взяв до рук зброю, аби боронити Україну.

Нещодавно юний митець зустрів на фронті вже другий день народження. Паралельно з боями на “нулі”, у складі 125 бригади ТрО, поет написав і видав свою другу збірку “Тут були ми”. Всі авторські надходження з тиражу він передав Фонду “Голоси Дітей”. Благодійний збір проводив й на власний день народження, сподіваючись зібрати 73 тисячі гривень, а вдалося — аж у двічі більше.

У розмові з журналісткою “Галки” Артур Дронь розповів, чим займався до фатального 24 лютого й чому пішов воювати. Поділився спогадами про екзистенційну кризу на передовій, роздумами щодо значення культури у смисловій війні з росією, а також планами на майбутнє.

Вкладають душу та любов: як херсонки у Франківську готують сухий борщ для ЗСУ

Херсонка Юлія Ястребова разом з волонтерами виготовляє “Херсонський борщ” для воїнів з різних бригад. Від червня 2022 року вони передали на фронт близько 5 000 упаковок, що еквівалентно 25 000 літрів готового борщу.

Зараз волонтери нарізають, сушать овочі та порційно розкладають їх по пакетах у невеличкій квартирі в одному з мікрорайонів Івано-Франківська. Головна їхня мотивація – підтримати воїнів та смачно нагодувати.

“Це моя вдячність, за те, що я жива, що мої діти живі. Що ми можемо бути тут у відносній безпеці. Я маю змогу зайти до хати… Я завжди згадую хлопців в окопах, і не маю права здаватися”, – розповідає про ініціативу “Херсонський борщ” його засновниця Юлія.

“В нас було б менше роботи, якби батьки приділяли увагу дітям”, – начальниця ювенальної поліції Франківщини Алла Бойчук

Як повномасштабне вторгнення змінило ситуацію на Прикарпатті з дитячою злочинністю та кримінальними порушеннями проти дітей? Наскільки поширений булінг в освітніх закладах і чи є проблема браку виховання зі сторони батьків?

Про це “Галка” детально розпитала у начальниці відділу ювенальної превенції Головного управління Нацполіції в області Алли Бойчук.

“Ну перш за все, у нас змінився формат роботи. Діти перейшли на дистанційну форму навчання, тобто діти залишалися вдома. Нам необхідно було контактувати з батьками, перевіряти їх і умови проживання дітей. З лютого 22-го року різко зменшилася кількість злочинів дітей. Впродовж шести місяців ми майже не спостерігали жодних негативних явищ. Зменшилась і кількість дітей, які йшли з дому. Проте збільшилась кількість викликів щодо домашнього насильства. І якщо діти стають свідками домашнього насильства чи конфлікту між дорослими, то вони автоматично є потерпілими”.

“Наші котики”: як у Франківську воїн Роман Турик відкрив зоомагазин та допомагає фронту

Колишній військовий Роман Турик відкрив в одному з мікрорайонів Івано-Франківська невеличкий зоомагазин зі символічною назвою – “Наші котики”. Ветеринар за фахом, після звільнення зі служби вирішив у такий спосіб продовжувати бути корисним не тільки суспільству, але й побратимам. 

“У нас дуже велика лінія фронту. І це все не закінчиться за кілька місяців чи рік. Нам треба бути єдиними, тільки тоді ми переможемо. Захист країни – це пріоритет”, – каже Роман про свою місію та завдання українців.

До великої війни Роман Турик разом з дружиною та сином проживав на Київщині. Чоловік працював ветеринарним лікарем на місцевому агропідприємстві, а дружина фармацевткою у лікарні.

“Я завжди хотіла допомагати”: як росіянка у Франківську виготовляє “кишенькові” обігрівачі для ЗСУ

Анастасія Соха — 33-річна юристка родом з Санкт-Петербурга. З 2018 року вона живе в Івано-Франківську і саме наше місто називає рідним. Вдень жінка працює операторкою “Нової пошти”, а після роботи волонтерить для ЗСУ. 

Раніше Анастасія плела українським захисникам маскувальні сітки, але відчувала, що цієї допомоги недостатньо. Тому закупила всі необхідні компоненти й перетворила власну кухню на виробництво багаторазових грілок. За три місяці волонтерка відправила на фронт близько 700 кишенькових обігрівачів.

“Я не знаю, як людей заохотити йти на війну, хто хотів, той вже пішов”, – азовець Руслан “Давід” про свою книгу, обмін та ситуацію на фронті

Руслан Сербов, на позивний “Давід” – один з тих, хто прилетів на гвинтокрилах в оточений російськими окупантами Маріуполь. Під час оборони “Азовсталі” він отримав тяжке поранення. Це сталося у ніч на 16 травня 2022, а вдень захисник вийшов у полон. Бійця звільнили під час першого великого обміну у червні 2022. Після повернення проходив тривалу реабілітацію. 

Попри все, що трапилося, Руслан пише книги, займається спортом, ділиться своїм досвідом та вчить володіти зброєю, розповів Захисник “Галці” під час візиту в Івано-Франківську.

“Цирк – це мистецтво важке і йому не навчишся за тиждень чи два”, – керівник калуського цирку Дмитро Казіцький

Калуський народний цирк «Молодість» заснований 56 років тому заслуженим артистом колишньої УРСР Володимиром Клодо. З 2021 року установою керує Дмитро Казіцький.

У цирковому мистецтві Дмитро Казіцький уже близько 20-ти років. Освіту здобув у Київській муніципальній академії естрадного та циркового мистецтв, а також вчився у батька.

«Мій тато пропрацював 30 років у цирку. У мене циркова династія: два брати, я і тато. Я займався багато чим, але все ж вибрав цирк. Клоун – це свого роду артист, це жанр мистецтва, це вид мистецтва. Це людина, яка виконує свій образ в ролі клоуна. Це тільки роль», – пояснює Казіцький.

“Багато хто повертається на фронт”: як 23-річний фізіотерапевт Роман Лісовський реабілітує воїнів після поранень

Роман Лісовський —  23-річний фізіотерапевт з Івано-Франківська. Попри юний вік, він вже третій рік допомагає пацієнтам міської клінічної лікарні №1 відновлюватися після травм та хвороб. В умовах повномасштабної війни реабілітолог працює здебільшого з військовими. За допомогу ЗСУ улітку 2023 року Роман отримав відзнаку від генерала Валерія Залужного. 

У цьому інтерв’ю Роман Лісовський розповів “Галці” про процес відновлення військових після ампутації, від чого залежить успіх реабілітації, дружбу з військовими та звідки черпає мотивацію до роботи.

Ще в АТО відчував, що буде більша війна: воїн з Галича Ігор Гірак про два роки на фронті

33-річний Ігор Гірак з села Залуква Галицької громади до повномасштабного вторгнення працював менеджером з продаж елітних кормів для свійських птахів і тварин. В області і навіть сусідніх його знали у кожній ветаптеці. А з початком “великої війни” чоловік не ховався від повістки і потрапив у 108 окремий гірсько-штурмовий батальйон коломийської 10 ОГШБр.

“Галка” продовжує розповідати історії бійців, які зібрала під час лютневої волонтерської поїздки на Донбас.

До зими 2022 за плечима чоловіка вже був бойовий досвід. Оскільки раніше служив у ЗСУ на контракті, то його мобілізували в АТО – у 2014 і 2015 боронив Кримське на Луганщині (відомий 31-й блокпост в чистому полі) у складі 24-ї бригади.

“У мене все якась чуйка була, що буде ще гірше, ніж в АТО. 24 лютого жінка мене не хотіла відпускати, плакала. Але я сказав – ну як не піду? Я мушу. Тай пішов”, – пригадує Ігор події кінця лютого 2022 року.

Від ідеї до власної справи: історії успіху учасниць бізнес-курсу від франківської громадської організації “Д.О.М.48.24”

Як відкрити свій салон краси, студію танців, швейну справу і де знайти на це вміння і гроші? Громадська організація “Д.О.М.48.24” в Івано-Франківську організувала та провела бізнес-курс та проєктну лабораторію для жінок, а найкращі заявки отримали фінансування. Учасниці не лише у теорії і практиці працювали зі своїми підприємницькими планами, а й почали втілювати їх у життя.

“Галка” розповідає про сам курс та історії успіху його учасниць.

“Я вірив, що ще зможу помститися за побратимів”, – франківець Стас Зорій про війну, втрачену кінцівку, десятки операцій і плани

22-річний Станіслав Зорій на позивний “Рефа” – дворазовий чемпіон світу з кікбоксингу серед юніорів. У березні 2022 хлопець, не маючи військового досвіду, вирушив на Київ, де вже за кілька тижнів зачищав території, звільнені від росіян.

Згодом з побратимами першими зайшли в деокупований Ізюм, а в січні 2023 року отримав мінно-вибухове поранення в районі Бахмута. Воїн був єдиним, хто вижив у авто, в який влучив ворожий снаряд. Після втраченої однієї ноги і паралізованої іншої, десятків операцій, з американським протезом, Стас планує повернути втрачені навички та знову допомагати війську.  

Про свій шлях, війну, поранення та реабілітацію Станіслав розповів “Галці”.

Тетяна Терен, виконавча директорка Українського ПЕН: “Сучасна українська література фіксує наші емоції і наш досвід проживання війни”

Навесні в Івано-Франківську відбувся фестиваль-воркшоп “Прописи”, де молоді автори мали змогу повчитися в українських та іноземних літераторів. Фестиваль уже вдруге організовує Український ПЕН (українська культурна і правозахисна громадська організація, яка є частиною Міжнародного ПЕН – ред.).

Про фестиваль “Прописи”, цінності та візію ПЕН під час війни і голос України за кордоном. Журналістка “Галки” розмовляла з виконавчою директоркою Українського ПЕН Тетяною Терен.

“Раніше не сприймав свою музику як благодійний інструмент”: інтерв’ю з франківським репером С23

30-річний іванофранківець Микола Павлюк, на псевдо С23, читає реп і працює моушн-дизайнером. Найімовірніше, ви вже знайомі з результатом цим двох його талантів. Якщо бачили “голуб’ячі” проморолики ЦНАПу і картки “Галки”, але не знали хто автор, то ця стаття  — ваша нагода з’ясувати. 

В інтерв’ю “Галці” Микола Павлюк розповів про волонтерство і чому ледь не втратив себе на початку повномасштабного вторгнення. Поділився деталями про процес створення й унікальний концепт нещодавнього релізу “Лютий”. Також розказав, чому вважає реп-батли пережитком російського минулого і яка атмосфера панує у франківській реп-спільноті.

“Ми в умовах, де маємо стрибати не вище власної голови, а вище десяти власних голів”, – письменник Мирослав Лаюк

Мирослав Лаюк – письменник та літератор родом із Франківщини, автор кількох прозових та поетичних книжок. З початком повномасштабного вторгнення почав роботу як документаліст та фіксує події поблизу фронту та на лінії зіткнення. Після поїздок на схід він написав книжку “Бахмут”, що вийшла в середині грудня 2023 року. Це серія репортажів та есеї про те, як жило місто під час найлютіших обстрілів.

Про свою роль у документуванні злочинів, завданих росією, та книжку він розповів в інтервʼю для “Галки”.

“Крим – це Кощієве яйце для імперії”: письменниця Світлана Тараторіна про рідний півострів, фантастику та франківського упиря

Світлана Тараторіна – українська письменниця та журналістка. Авторка романів “Лазарус” та “Дім солі”. Кримчанка, яка радо ділиться теплими спогадами про рідний півострів. На початку березня авторка завітала до Івано-Франківська з лекцією для молодих письменників та письменниць в рамках фестивалю-воркшопу “Прописи”.

Журналістці “Галки” випала нагода поспілкувалася зі Світланою Тараторіною про сам фестиваль, літературу воєнного часу, про роман “Дім солі”, що присвячений Криму, а також про майбутнє звільнення півострова від російських окупантів.

“Найкращий спосіб перемогти фейки – не пускати їх в своє життя” – Віталій Надурак, доктор філософських наук

Чому люди схильні  вірити в нісенітниці та фейки? Які інформаційні операції проти українців розробляє ворог, і чи є надійний захист від дезінформації? Про це “Галка” розпитала у професора, доктора філософських наук Віталія Надурака.

Науковець Університету Короля Данила професійно досліджує людське мислення та готує до друку книгу про критичне мислення, деякими ідеями з якої й вирішив з нами поділитись.

Не здається заради своїх синів: як нові протези на руки допомагають пораненому воїну Сергію Жуковському

Сергій Жуковський – 42-річний ветеран російсько-української війни. Він вступив до ЗСУ навесні 2022, коли росіяни окупували його рідне місто на Запоріжжі. Воював у десантно-штурмових бригадах, пройшов десятки боїв. Під час служби чоловік отримав поранення, внаслідок якого втратив обидві руки.

Про історію чоловіка, який проходить реабілітацію в Івано-Франківську, вчиться користуватися новими протезами і до чого тут досвід США.

Жуковський родом із міста Токмак, що у Запорізькій області. Має дружину та двох синів: старшому – 15, меншому – 10. До війни чоловік займався ретро-мототехнікою: ремонтував, відновлював та виготовляв різні запчастини до старих мотоциклів. Вів свій YouTube-канал, де має близько 7 000 підписників.

“Важливо кричати про полонених, щоб обміни не зупинялись”, – захисник Маріуполя Ілля “Смурф” про побратимів, реабілітацію та війну

До повномасштабного вторгнення росії Ілля Ільяшенко на позивний “Смурф” служив у Державній прикордонній службі України. Від лютого 2022 чоловік став на захист рідного міста – Маріуполя, отримав поранення та боронив “Азовсталь”, звідки вийшов у полон. Там він провів майже рік, а після повернення до України для нього розпочалася нова “битва”.

Про важливість підтримки військовополонених, реабілітацію, війну та мобілізацію Ілля “Смурф” розказав Галці.

Щоб не забути смак домашнього молока: як у Франківській та Коломийській громадах підтримують фермерів

У часи війни сільське господарство та фермерство стали одними зі складових економічної стійкості України. Аграрії продають свою продукцію не тільки у своїх регіонах, а й по всій території країни та закордоном. Щоб підтримати фермерів в Україні впроваджують різні види дотацій, а влада на місцях створює власні програми.

“Галка” розповідає, як підтримують фермерів, аграріїв та селянські господарства в Івано-Франківській та Коломийській громадах.

Зробити художні твори доступними: як у Франківську адаптовують мистецтво для незрячих та слабозорих людей

Точної офіційної статистики про кількість слабозорих та незрячих людей в Івано-Франківській області немає. Та в обласній організації УТОС (Українське товариство сліпих – ред.) “Галці” повідомили, що у них на обліку перебувають 1 355 людей. Там прогнозують, що ця статистика зростатиме через наслідки російсько-української війни.

“Це велика кількість. Але ми маємо таких людей, які не є на обліку, а також учасники бойових дій, які втратили зір”, – каже голова організації Анатолій Кучміль.

Громадський простір та сфери життя потребують адаптації під потреби цієї категорії прикарпатців. Наприклад, доступне мистецтво. 

Не дати Маріуполю розчинитися: як в Івано-Франківську єднають і підтримують мешканців окупованого міста

Не дати Маріуполю розчинитись. Вже майже два роки в Івано-Франківську працює центр “ЯМаріуполь”, який став місцем опіки і єднання мешканців тимчасово окупованого міста з Донеччини та його району.

Галка розповідає, як виник центр, хто в ньому працює та кому він допомагає.

“Це скарб для малого бізнесу”: як на Прикарпатті працює державна програма мікрогрантів “Власна справа”

Після повномасштабного вторгнення росії в Україну, гостро постали питання підтримки та розвитку малого й середнього бізнесу – сектора, який є ключовим у відновленні економіки держави та створенні нових робочих місць.

Через потребу в підтримці підприємців та підсиленні їхньої ролі у країні під час складних випробувань, діє програма отримання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу.

Державна програма запрацювала з першого липня 2022 року. За нею можна отримати допомогу в розмірі від 50 до 250 000 тисяч гривень. Обовʼязковою умовою отримання є створення одного, чи двох робочих місць, залежно від суми гранту. Взяти мікрогрант може як чинний підприємець, так і людина без досвіду такої діяльності. 

Без нього нікуди: як у Франківську волонтери шиють адаптивний одяг для поранених воїнів

Вже більше року в Івано-Франківську волонтери відшивають адаптивний одяг для військових. Спеціальний одяг з розрізами та защіпками, який легко одягнути військовим з пораненням. Крій враховує можливі металеві конструкції для лікування травмованих, а також мінімізує тертя чи тиск на шкіру, та не провокує додаткових подразнень. 

“Галка” розповідає про проєкт “Петрос” та важливість адаптивного одягу для поранених захисників.

“Крамничка доброти”: як в Івано-Франківську працює магазин безплатного одягу

Волонтерки з благодійної організації “Співдія. Одяг” створили в Івано-Франківську хаб “Крамничка доброти”, де безплатно вдягають переселенців і місцевих жителів у скруті. Ініціативу запустили взимку 2022 року і відтоді вже близько 20 000 тисяч людей змогли безкоштовно поповнити свій гардероб. 

За словами координаторки “Співдія. Одяг” Ірини Ротар, на старті “Крамнички доброти” левова частка всіх речей приїздила з-за кордону, але тепер основними постачальниками стали місцеві жителі — хтось особисто приносить зібране до магазину, а хтось здає одяг на сортувальну станцію “Zerowaste”, що на Промприладі.

Херсон нескорений: як українці з півдня гуртуються у Франківську, допомагають потребуючим і бійцям на фронті

У складі в спальному районі Івано-Франківська, на вулиці Хмельницького, без електрики та опалення вже близько двох років чи не щодня кипить робота волонтерів. А двічі на тиждень тісно від гостей. Тут сортують зібраний від небайдужих одяг, а у визначений час безкоштовно роздають потребуючим.

“Галка” розповідає і показує проєкти, які реалізовують херсонці в Івано-Франківську.

• Банк Одягу у Франківську
• Херсонці у Франківську: скільки їх і чим займаються
• Херсонський Борщ з Івано-Франківська

Легалізована праця й допомога держави: як на Івано-Франківщині працює компенсація за працевлаштованих ВПО

Перший добровольчий хірургічний шпиталь “Брасс”, що на Франківщині,  почав формуватися як реакція на повномасштабне вторгнення. Наразі більшість пацієнтів, що отримують там медичну допомогу, є військовослужбовцями. Їх за потреби оперують, а також допомагають реабілітуватися після травм. 

Частина робочого персоналу у Першому добровольчому хірургічному шпиталю “Брасс” переселенці. Його керівник Станіслав Онищук вперше скористався можливістю отримати державну компенсацію за влаштованих працівників ВПО у 2023. Про програму для працедавців дізнався із мережі. Каже, що сама процедура була нескладною. Документи подавав через центр зайнятості.

Гоїти травми війни: як хірургічна місія “Face the future” у Франківську проводить безоплатні операції українським захисникам

Четверта місія “Face the future” тривала чотири дні, з яких 170 годин в операційній. Хірурги з Канади, США та України пооперували 32 військових й здійснили близько 90 хірургічних втручань.

Вперше із місією пластичні хірурги приїхали в Івано-Франківськ 2022 року, й за цей час здійснили реконструктивні операції обличчя та шиї для близько сотні пацієнтів й оглянули майже 900. В найближчому майбутньому місії відбуватимуться двічі на рік. Медики кажуть, що доти, поки це буде потрібно.

“Галка” поспілкувалася з керівниками місії та розповідає більше про створення “Face the future” та їхній стимул приїздити в Україну. 

“Чорний ворон” навчить літати: як у Франківську з охочих роблять операторів БПЛА

Школа операторів БПЛА “Чорний ворон Івано-Франківськ” є філією однойменної київської школи і входить до державної ініціативи “Армія Дронів”. Кожен охочий за два тижні інтенсивного навчання може опанувати пілотування дрона та базові навички інженерії.

“Галка” розповідає, як зʼявився і працює “Чорний ворон” в Івано-Франківську – про це розповів засновник спільноти Арсен Андрейчук. 

Арсен навчався на військовій кафедрі, саме там він зацікавився FPV-дронами та усім, що з ними повʼязано. Тоді почав шукати курси або пілотну школу по FPV, проте чогось схожого не було ні у Франківську, ні у Львові. 

“Найближча школа, яка називається “Чорний ворон”, була у Києві. І ми разом з моєю дівчиною поїхали туди навчатися. Після завершення курсу я запитав у керівника школи, чи не хотіли б вони відкрити філії в інших містах, зокрема у Франківську”.

“Військовим стає страшно, коли уявляють, що не буде волонтерів”: інтерв’ю із представниками #SaveUkraineNow (SUN)

Починали з касок та бронежилетів, дійшли до РЕБів, гранатометів та навіть понтонної переправи. Координаційний Центр допомоги військовим Прикарпаття #SaveUkraineNow (SUN) працює з березня 2022 року. З того часу й дотепер основним напрямом їхньої роботи є допомога підрозділам саме з Івано-Франківської області. А ще SaveUkraineNow зміг об’єднати тисячі прикарпатців у акції переказу одноденного заробітку на потреби армії, і таким чином може прогнозувати свою роботу. 

Про актуальні виклики та потреби війська, донати доброчинців, плани і можливі політичні амбіції SUN, “Галка” поспілкувалася із співзасновниками ініціативи Тарасом Герулою та Яриною Мельник.

“Це те, що ми загубили під час радянської окупації”: як Яна Сташків збирає та сушить рослини і відкрила першу в Україні трав’ярню

З давніх-давен на теренах Прикарпаття наші предки широко використовували різні трави, квіти, коріння та ягоди – для повсякденного споживання та лікування недуг. Взялася відновлювати призабуті традиції в Івано-Франківську Яна Сташків – до цього її надихнув досвід бабусі.

Яна не просто займається збором трав для себе, а й відкрила першу в Україні трав’ярню “Тепло-тінь”. Про збір та сушіння трав, методи їх використання та історію цих традицій вона розповіла “Галці“.

“Піти на війну не означає вмерти – це не аксіома”, – Олександр Терен

Військовослужбовець, ветеран, письменник та автор книги “Історія впертого чоловіка”, блогер та громадський активіст Олександр Будько (псевдо “Терен”) долучився до батальйону “Карпатська Січ” з початком повномасштабного вторгнення.

Внаслідок влучання російського снаряда Олександр на День Незалежності  втратив дві ноги та наново вчився ходити на протезах.

“Історія впертого чоловіка” – дебютний автобіографічний роман, де Олександр розповідає про те, як він намагався потрапити до лав ЗСУ, бойовий шлях до поранення під час контрнаступу на Харківщині.

Після поранення Терен долучався до соціальних проєктів, а 13 лютого 2024 року запустив із командою розважальне інклюзивне YouTube шоу “Відвал ніг або All інклюзив”, де разом із відомими українцями перевіряє міста на доступність.

В Івано-Франківську Олександр Терен мав публічне інтерв’ю, де авдиторія могла запитати те, що їх найбільше цікавило. “Галка” відвідала інтерв’ю та підготувала конспект із події.

Вчать воїнів, цивільних та рятувальників: як на Прикарпатті працює школа операторів БПЛА «Привид»

Навчальний центр операторів БПЛА «Привид» створили у 2023 році на Донеччині, а цьогоріч релокували на Франківщину. Школа є частиною проєкту «Армія Дронів» – навчають керувати дронами цивільних, рятувальників та поліціянтів.

Директор навчального центру Євген Зелененко розповідає, що заснували школу, аби українські дрони були ефективні на фронті, щоб їх менше втрачали.

“Ми дуже багато навчалися у різних школах “Армії дронів”, переймали досвід у військових. І наші курси найбільше орієнтовані на військових, чи тих, хто тільки пішов на фронт, або збирається мобілізуватися”, – додає Євген. 

“Треба показувати, якою ціною дається наш відносний спокій, бо часом це забувається”: інтерв’ю з воєнним кореспондентом з Херсонщини Іваном Антипенко

Іван Антипенко — херсонський журналіст, який через повномасштабне вторгнення росіян переїхав до Коломиї. Як воєнкор, він співпрацює з “Радіо Свобода”, “ҐРУНТ”, “Reuters”, “BBC Україна”, “Reporters”, “hromadske”, “Мост” та різними іноземними медіа, що звертаються до нього з проханням висвітлити перебіг бойових дій, цивільні історії та масштаби руйнувань. Під час повномасштабного вторгнення Іван робив репортажі з Донеччини, Миколаївщини, Харківщини, Запоріжжя, а найчастіше — з рідної Херсонщини.

В розмові з журналісткою “Галки” Іван Антипенко розповів, як йому живеться в Коломиї, куди їздив під час відряджень, що допомагає бороти страх смерті, чому важливо регулярно показувати військових у ЗМІ, на що проводив збори. А ще про перші враження від звільнення Херсону і зйомку потопу через підрив Каховської ГЕС. 

Енергетика Європи не бачила таких руйнувань з часів Другої світової: експерт Роман Зінченко в Івано-Франківську

Роман Зінченко останніх 15 років працює над енергоефективністю та сталою енергетикою (енергетика отримана з вітру, сонця, води – ред.) й доносить їх важливість українцям. Спільно із братом Роман Зінченко заснував громадську організацію Greencubator, що сприяє розвитку “зеленої” економіки в Україні та Східній Європі. Проєкти Greencubator зосереджені на ідеях, що мають на меті створення наступного технологічного прориву в енергетиці.

В Івано-Франківську Роман Зінченко провів лекції, де також поспілкувався з містянами на тему “Енергетика та поведінкова економіка: як споживачі можуть допомогти енергосистемі пережити зиму”.

“Галка” підготувала основні меседжі із лекції співзасновника Greencubator-а.

“Українці в тилу мають перейнятися війною та усвідомити свою роль в цій історії”,  — військовий “Рекс” про мобілізацію, штурми на Донбасі та поранення

Богдан із позивним “Рекс” воює проти росії з 18 років. Ще на другому курсі коледжу він підписав контракт зі ЗСУ. Пройшов службу в артилерії та піхоті у складі 10 окремої гірсько-штурмової бригади “Едельвейс”, а тепер – в одному з підрозділів ППО.

“Рексу” 21 рік, а він вже встиг отримати три поранення на фронті. Попри свій стан боєць рветься на Донбас і надіється, що незабаром знову воюватиме на передовій.

Читайте у матеріалі “Галки”, чому “Рекс” вирішив перевестися зі служби в артилерії у піхоту, як проходили бої за Бахмут, яку ціну заплатив, щоб називати себе “українцем” та чому запізнілі зміни у законі про мобілізацію. 

Майстер ножів з Донеччини Олексій Ровдо відновив свій бізнес у Коломиї

Олексій Ровдо — 38-річний коваль з Макіївки. У 2014 році росіяни окупували його місто, тож разом із родиною він перебрався до звільненого Краматорська і там відкрив власне виробництво ексклюзивних ножів. За кілька років Олексій перетворив домашню майстерню на успішне підприємство, але у лютому 2022 року росія повернулася з обстрілами й туди.

Сім’я Ровдо була змушена рятуватися від війни вдруге, остаточно покинувши рідну Донеччину. На цей раз вони переїхали жити в Коломию — аби якнайдалі від держави-терориста. 

Це взагалі не про мобілізацію: інтерв’ю з уповноваженим представником Міноборони України з питань рекрутингу Олексієм Бежевцем

Рекрутингові центри Міністерства оборони розпочали відкривати у лютому 2024 року. 14 червня в Івано-Франківську відкрили рекрутинговий центр в центрі надання адміністративних послуг, що на Вічевому майдані. Він став 24 центром в Україні та першим в області. 

У рекрутинговому центрі кандидата супроводжують до початку служби й шукають вакансію, відповідно до його навичок.

В інтерв’ю “Галці” уповноважений Міноборони з питань рекрутингу Олексій Бежевець розповів про принципи роботи центрів та про механізми, що напрацьовують для покращення процесів рекрутингу.

Російська дезінформація перестала бути відверто проросійською: експертка Юлія Дукач

Юлія Дукач – кандидатка соціологічних наук, яка починаючи з 2022 року очолює проєкт дослідження дезінформації, де за допомогою методів машинного навчання, роботи з великими даними досліджує різні дезінформаційні кампанії та маніпуляції в українському та російському просторі. Є керівницею проєкту дослідження дезінформації в Texty.org.ua.

Розмова з Юлією на Галці – про російську дезінформацію, як її виявити та не піддаватися впливу.

Мінізавод з виробництва зубів та сучасна клініка – чому франківці мають знати FrankoLab

Кореспонденти Галки побували у FrankoLab – модерній зуботехнічній лабораторії та клініці, яка перевертає уявлення про якісну стоматологію.

Шлях створення одного зуба, коронки чи протезу у FrankoLab триває в один коридор й 6 окремих кабінетів. Якщо на початках це тільки шматок матеріалу, то з кожним етапом, завдяки сучасним роботизованим системам і досвіду фахівців, виріб удосконалюється, аби сформувати вашу ідеальну посмішку.  І це не просто хвалебні слова – вироби з FrankoLab замовляють у десятки українських клінік та навіть закордон. 

“Минуле — то істинна правда про нас”: як кушнір з Коломийщини Михайло Вінтонюк відроджує давнє ремесло і зв’язок з предками

Михайло Вінтонюк — кушнір із села Корнич, що на Коломийщині. В етноестетику він був закоханий ще змалечку, завжди скупляв собі колоритні вироби, а згодом і сам зайнявся ремісництвом. Михайло реставрує старовинні кептарі та шиє нові за взірцями пращурів. Задля популяризації традиційного вбрання, разом з племінницею Надією Вінтонюк, він заснував проєкт “Відродження”. 

Як віднайшов справу всього життя, про тонкощі кушнірства і свою філософію Михайло Вінтонюк розповів в інтерв’ю “Галці“, яка навідалася до майстра додому. 

FIЇNKA: Росія вливає купу грошей у пропаганду, знаю це по собі

“Галка” розпитує відомих франківців про дезінформацію та маніпуляції. Наші герої розповіли, звідки дізнаються інформацію про події в Україні, як її перевіряють, дали поради читачам, як вберегтися від російської дезінформації.

Прикарпатська співачка Ірина Вихованець, більш відомої за псевдонімом FIЇNKA, учасниця національного відбору на Євробачення. Вона на собі відчула, як це – потрапити у російську пропаганду, адже її фото використали для агітаційних плакатів у тимчасово окупованому росією Мелітополі.

“Ворог легко використовує наші слабкості проти нас”, — Нікіта Тітов про російські маніпуляції та “напівправду”

“Галка” розпитує відомих франківців про дезінформацію та маніпуляції. Наші герої розповіли, звідки дізнаються інформацію про події в Україні, як її перевіряють, дали поради читачам, як вберегтися від російської дезінформації.

Нікіта Тітов — художник, відомий в Україні та закордоном. Він народився в Естонії, зростав у Харкові, а після повномасштабного вторгнення оселився в Івано-Франківську.

Ветеран війни та активіст Петро Шкутяк: раджу детально почистити джерела споживання інформації

“Галка” розпитує відомих франківців про дезінформацію та маніпуляції. Наші герої розповідають, звідки дізнаються інформацію про події в Україні та як її перевіряють. І дають поради читачам, як вберегтися від російської дезінформації.

У розмові доброволець АТО і Захисник України в час повномасштабного вторгнення росії, франківський активіст і нині ветеран Петро Шкутяк поділився своїм досвідом сприймання і аналізу інформації.

“Цей фільм – ретравматизація, але він потрібний до перегляду”, – головний актор “Відблиску” Роман Луцький

Фільм “Відблиск” Валентина Васяновича презентували на Венеційському фестивалі ще у 2021 році, та для українського глядача він став доступним тільки навесні 2024. 

Це історія чоловіка, котрий потрапляє у полон і повертається з неволі. Історія про налагодження соціальних взаємодій і адаптації. Головний актор Роман Луцький розповів “Галці” про роль та своє бачення українського кіно.

Євгенія Бардяк: Ми самі відповідаємо за власну інформаційну безпеку

“Галка” розпитує відомих франківців про дезінформацію та маніпуляції. Наші герої розповідають, звідки дізнаються інформацію про події в Україні, як її перевіряють. І дають поради читачам, як вберегтися від російської дезінформації.

Євгенія Бардяк – керівниця Івано-Франківської обласної організації “Молода Просвіта”, депутатка обласної ради. Особливо активною “Молода Просвіта” була в перший рік повномасштабного вторгнення – активісти залучали гуманітарну допомогу для ВПО та соціально незахищених, проводили освітні курси для мешканців окупованих і прифронтових територій, які оселилися на Прикарпатті. Говоримо з громадською діячкою про стереотипи навіяні українцям дезінформацією, її власний досвід поширення “емоційних новин” та інформаційну гігієну.

“Ворог працює добре і колише настрої нашого народу”, – Іван Бліндар

“Галка” розпитує відомих франківців про дезінформацію та маніпуляції. Наші герої розповідають, звідки дізнаються інформацію про події в Україні, як її перевіряють. І дають поради читачам, як вберегтися від російської дезінформації.

Іван Бліндар – актор івано-франківського національного драмтеатру та кіно. У 2024 році додаткову популярність здобув після презентації фільму “Я, Побєда і Берлін”, в якому зіграв роль Кузьми Скрябіна. Митець поділився, як на нього впливає інформація про події навколо й що робить, аби мінімізувати її ефект на себе.

Індійські практики на Коломийщині: у Воскресінцях виробляють справжнє масло гхі

У селі Воскресинці розкинулася ферма, де чоловік, на ім’я Роман тримає майже 60 кіз рідкісних порід та виробляє корисне масло гхі. Про виробництво та ферму Галці розповів її засновник Роман Стефанців.

Сім років тому, коли Роман Стефанців вийшов на пенсію, та трохи відійшов від сімейного бізнесу, на батьківській території він вирішив побудувати будиночок для відпочинку. Тоді ж чоловік зіткнувся з проблемою: територія велика, а косити немає кому. Тому й вирішив завести кілька кіз, аби ті допомагали з благоустроєм території. Проте догляд за козами швидко став новим хобі чоловіка.

Як у музеї 10-ї бригади “Едельвейс” бережуть памʼять про бойові подвиги своїх побратимів

У Коломийський громаді вже майже 6 років працює музей, присвячений участі захисників в АТО/ООС. Його заснувала 10-та окрема гірсько-штурмова бригада “Едельвейс”. Екскурсію музеєм бойових подвигів Галці провела молодша лейтенантка Катерина Шашликова.

10-ту окрему гірсько-штурмову бригаду “Едельвейс” створили першого жовтня 2015 року, а вже у 2018-му прийняли рішення відкрити музей бойової пам’яті.

Екскурсія розпочалася з пам’ятника: “Кожному поколінню – своя війна”. Там зображені три військовослужбовці різних епох, поблизу – меморіали пам’яті загиблим до повномасштабного вторгнення “едельвейсам”. Трохи далі стоїть інтерактивна дошка, де щогодини показують портрети загиблих вже під час великої війни. Перед нею щоранку в загальнонаціональну хвилину мовчання збираються військовослужбовці та вшановують пам’ять побратимів.

Страйкбол для військових: як франківці допомагають війську ефективно тренуватися

Страйкбол або аірсофт стає все більш популярним серед українських військових – як ефективний метод тренувань, що покращує командну роботу та загальну бойову готовність. Адже хоч це і гра, у якій «бій» ведеться нелетальними кульками, у ній використовуються точні копії бойової зброї та вона моделює цілком реальні бойові дії.

В Івано-Франківську ентузіасти платформи Hitman активно співпрацюють з військовими підрозділами, споряджаючи їх різноманітною страйкбольною зброєю та піротехнікою. “Галка”розповідає, як це відбувається і який має ефект для Захисників на фронті.

Як у Долинській громаді зберігають “світло” у період нестабільного енергозабезпечення

Долинська громада встановила сонячні панелі на комунальних об’єктах, щоб стати незалежними від загальної енергетичної системи в періоди блекаутів. Ми розібралися, чи це працює.

Питання енергонезалежності, за словами голови, у громаді завжди стояло, бо це було питання грошей. Напрямок сталості починали розвивати ще за попереднього голови. Місто одне з перших в Україні долучилося до Угоди мерів (ініціатива ЄС за збереження клімату та енергії на локальному рівні – ред.). Долина взяла на себе зобов’язання зменшувати викиди CO2 тоді на 20%, переходити на альтернативні джерела енергії, відмовлятися від газу на користь твердого палива і впроваджувати енергоефективні заходи.

“За 10 років було багато зроблено в цьому напрямку, як від заміни котелень, утеплення комунальних споруд різних садочків, адмін будівель, до комплексної термомодернізації багатоквартирного житлового фонду. Це було зроблено коштом європейського фінансування”, – каже Іван Дирів.

Не благодійність, а обов’язок кожного, хто не тримає зброю: як під Франківськом працює майстерня дронів “Seraphym”

У лютому 2024 року команда ентузіастів відкрила під Івано-Франківськом майстерню FPV-дронів “Seraphym”. За пів року волонтери створили понад 500 “пташок” — для 10 ОГШБр “Едельвейс”, 4-ої бригади НГУ “Рубіж”, 68-мої окремої єгерської бригади, підрозділу УДА та інших дружніх волонтерських організацій. 

Особливість дронів від “Seraphym” у тому, що їхня кінцева ціна складає близько 9 000 гривень (майже вдвічі дешевше, ніж в інших виробників), але при цьому вони мають ряд переваг над ринковими аналогами. Команда “Галки” завітала в майстерню “Seraphym”, тож у цій статті розповідаємо, в чому секрет бюджетних і водночас якісних дронів.

“Марцінків – не найцікавіший персонаж у нашій країні”, — політичний оглядач “Української правди” Роман Кравець

Роман Кравець не вважає себе зіркою журналістики, але за його ж оцінками чимало українських політиків вважали б за честь бути гостями його інтерв’ю. Політичний оглядач “Української правди” першим написав про бункер Зеленського, тертя президента з головнокомандувачем, всевладність Єрмака, а за інтерв’ю з Зеленським він отримав відзнаку “Честь професії”.

Втім він і далі себе вважає простим франківським хлопцем. З яким ми поговорили про професію, політику, героїв та демонів і не забули про Марцінківа.

“Найбільша проблема, що містом керують не ті, хто тут народився”, – франківський архітектор, TikTok-блогер Остап Дольний

Остап Дольний – корінний франківець, головний архітектор проєктів, засновник архітектурного бюро Uarch. А ще багатьом франківцям, та українцям з інших регіонів, він став відомий завдяки соцмережі TikTok. Його відео набирають тисячі переглядів, лайків та провокують жваві обговорення у коментарях.

“Головний архітектор ТікТоку” у своїх відео пояснює основні принципи архітектури та містобудування, розповідає цікаві факти про рідне місто та розвінчує міфи, ділиться досвідом роботи над власними проєктами, а ще – долучає до відеороликів дідуся, який памʼятає Івано-Франківськ під владою різних країн.

У великому інтервʼю “Галці” Остап Дольний розповів про свій шлях становлення архітектором та блогером, чому він став менше любити Франківськ, про “євроремонт” готелю “Дністер”, забудову міста, брак зелених зон та поділився думками, як місто може вшановувати загиблих воїнів.

Емоційний зв’язок із природою: як Франкфуртське зоологічне товариство навчає екоосвіти у “Горганах”

Відвідати заповідник “Горгани”,  що розташований у південно-західній частині Івано-Франківської області, звичайний мандрівник не може. У місяць сюди впускають всього 45 людей, щоб максимально зберігати заповідну зону незайманою. Серед 45 людей у липні – діти Пасічнянської громади, які разом із Ганною Кузьо та Люсі Фляйшгауер досліджували заповідну зону. Для них вони розробили двогодинний маршрут: роздали лупи, сачки та інше приладдя. 

Ганна та Люсі – представниці української команди міжнародної організації “Франкфуртське зоологічне товариство”, яка реалізовує природоохоронні проєкти понад 20 років. Одна з найбільших програм, що реалізовує товариство – це підтримка національних парків та заповідників Карпат та Полісся. Зокрема, й заповіднику “Горгани”.

“Місія Франкфуртського зоологічного товариства – зберегти природні куточки по всьому світу. В Карпатах в нас дуже цінні праліси, букові ліси, тому вони співпрацюють із місцевими заповідниками. Мета дуже глобальна – зберегти природу, яку ще не знищили через економічну кризу й інші біди”, – ділиться Ганна Кузьо. 

Маніпуляції, критичне мислення і Telegram: “Галка” ініціювала круглий стіл про боротьбу з дезінформацією

Впродовж восьми місяців редакція “Галки” реалізовувала проєкт із розвінчування фейків та підвищення медіаграмотності. Він завершився круглим столом на тему “Робота з дезінформацією і фейками в інформаційному просторі Прикарпаття”, який прийняв “Гончаренко-Центр”.

Учасники обговорили зростання впливу соціальних мереж, зокрема Telegram, на поширення фейкової інформації та російської пропаганди в Україні – конспект зустрічі. 

А також: Інформаційна гігієна на те і гігієна, що потребує постійної уваги, – Вадим Войтик про роботу з дезінформацією.

“Цілі є постійно, потрібні дрони!”, – командир РУБАК коломийської 10 бригади “Скіба”

Під час волонтерської поїздки у Донецьку область разом з командою Стаса Ковановського,  головний редактор “Галки” Роман Турій поспілкувався з командиром роти розвідувально-ударних безпілотних авіаційних комплексів 10 окремої гірсько-штурмової бригади Андрієм “Скібою” Скібіном.

У короткій розмові – про поточну ситуацію на фронті та потреби ЗСУ.

“Ми щодень шукаємо нові способи захистити своїх і уразити ворога”, – Ростислав Рудзинський про проєкт підписки “Бойові ворони” 102 бригади ТрО

16 квітня 2024 року 102-га окрема бригада ТрО разом з фондом “Повернись живим” запустила підписку на донати – “Бойові ворони 102-ї”. У серпні проєкту вдалося зібрати перший мільйон. Про те, як вдалося досягти цього показника й як витратили акумульовані кошти “Галці” в інтер’ю розповів ініціатор проєкту, військовослужбовець Ростислав Рудзинський.

“Історія проєкту “Бойові ворони” розпочалася з січня 2024 року. Ми разом із побратимом з добровольчого формування територіальної громади долучилися до 102 бригади ТРО. Тоді спільно із командиром вирішили, що необхідно робити власні дрони, які будуть відповідати повністю всім потребам і вимогам наших пілотів на передовій Запорізького напрямку”.

“У перерві між бойовими завданнями вивчаю ІТ, треба мати план “Б””, – зразковий воїн 108 батальйону “Містер Барс”

Віталій “Містер Барс” не випадково в очах “Галки” є зразковим військовим. Під час знайомства з ним на Донеччині дізнаємося, що воїн є кавалером кількох державних нагород, одну з яких отримав особисто з рук президента Володимира Зеленського. Воює з перервами з 2014, і за його плечима десятки операцій і прямих зіткнень з окупантами. 

Віталій, мешканець Івано-Франківська, скромно пояснює – нагороди для нього, лише метал. Головне, аби був цілим колектив та була змога зустрічатися з хлопцями по завершенні війни.

Про бойовий шлях “Містера Барса”, ситуацію на фронті, мобілізацію та росіян, і як йому допомагає план “Б” – у розмові.

«Україна прекрасна. Показую світові її карпатську частину», – 21-річний блогер з Верховинщини Назар Шатрук

Назар Шатрук щодня показує буденне життя гуцулів і допомагає ЗСУ. Його знають та часто впізнають на вулиці. Із молодиком радяться щодо поїздок на відпочинок, цікавих місць в Карпатах, зокрема на дуже цікавій для гостей Верховинщині. У нього є кілька сторінок та блогів на різних платформах у соцмережах і тисячі підписників.

“Я народився у чудовому селі Буковець тоді ще Верховинського району на Івано-Франківщині. Мої батьки — добрі прості щирі люди. Батько — підприємець, має у Верховині магазин будматеріалів, мама — вчителька початкових класів та німецької мови. Я — найстарший син з п’яти дітей, наймолодшій сестрі 10. Я всіх їх няньчив, тому, думаю, буду в майбутньому добрим батьком,бо маю досвід. (сміється). Скажу вам, що у гуцулів здавна були великі дружні родини і родина, де було 2-3 дітей вважалася маленькою”.

“Якщо росіяни захоплять Донецьку область, вони захочуть піти далі”, – пілот FPV “Чіпс” з франківського 109 батальйону

Під час волонтерської поїздки у Донецьку область разом з командою Стаса Ковановського, головний редактор “Галки” Роман Турій поспілкувався з оператором FPV-дронів на позивний “Чіпс”, який служить у франківському 109 батальйоні у команді пілотів “Крук”. 

В інтервʼю говоримо про ситуацію на фронті, штурми росіян, уражені цілі командою “Крук” та ситуацію з дронами.

Любов, фермерство та волонтерство: історія американця Мета та українки Анжеліки, які переїхали на Косівщину та створили власний осередок затишку

Мет — американець, якого доля привела в Україну, де він познайомився зі своєю дружиною, одеситкою Анжелікою. Нині подружжя мешкає на Косівщині, де вони створили невеличку ферму, що стала не тільки їхнім домом, а й місцем відпочинку та реабілітації для ветеранів. Партнеруючи з добровольчим госпіталем “Брасс” в Івано-Франківську, вони надають військовим можливість відновитися серед природи та відчути тепло, яке дарують тварини.

Про історію американця та його дружини розмовляємо з Анжелікою.

“Ваша боротьба приголомшує”, – американська журналістка Сара Браун в Івано-Франківську

Сара Браун – американська журналістка з багаторічним досвідом роботи у провідних медіа США, відвідала Івано-Франківськ. Вона побувала у Першому добровольчому госпіталі “Брасс”, де поспілкувалась з пораненими військовими та ветеранами, дізналась все про їхнє лікування, реабілітацію та потреби. А також відвідала Ветеранський простір, де провела урок англійської мови для наших діток із проєкту “Клуб СуперГероїв”.

Журналістка, яка висвітлювала війни, зокрема, в Ірані, Сирії, Афганістані та розпад Радянського Союзу, поділилася своїми враженнями від роботи в Україні та розповіла про важливість журналістської професії.

“Бо росія робить культурний геноцид”: як у Франківську розвивається сімейне ветеранське виробництво етноодягу

Від початку повномасштабного вторгнення в Україні в рази виріс попит на різноманітні вишиванки та елементи етно в одязі, які є нашою національною ідентичністю. Від 2022 року допомагає підтримувати і розвивати національне сімейний бренд “Вишиваночка”. Його засновники – Олександр та Яна Ткачуки, які переїхали в Івано-Франківськ з Києва. Чоловік –колишній контррозвідник і фахівець із кібербезпеки, а дружина – веб-дизайнерка. 

Тож як і чому подружжя вирішило створювати вишиванки, про виклики і перепони ведення бізнесу та саму вишивку “Галці” розповіли Олександр та Яна Ткачуки.

“Місто людей з високо піднятими головами”, – дискусія “Галки” про шанси й переваги Франківська

В Івано-Франківську до 10-річчя заснування видання “Галка” відбулася панельна дискусія “Підіймаємося чи падаємо? Як Франківськ використовує свої переваги і шанси?”.

Модератор, шеф-редактор “Галки” Вадим Войтик розпочав обговорення із рефлексії про те, чим є Франківськ й яке у нього позиціювання на карті й сприйнятті.

“Тривалий час побутувала така теза, що Франківськ – це дорога у Карпати. Або ще звучала така історія про те, що ну ми маленький Львів. Буцімто, є великий Львів, який він живе великим життям, великими інтересами. А є Львів маленький, ми, і маємо якусь таку місію резервної платформи “, – каже Вадим Войтик.

“Мій чоловік в полоні не здається, чому я маю здатися тут?”, – Ліля Гуртовська про пікети в підтримку полонених і зниклих безвісти у Франківську

Ліля Гуртовська – співорганізаторка акцій в підтримку військовополонених, керівниця організації «Одна кров» та дружина азовця Миколи Гуртовського. Жінка з 2022 року організовує в Івано-Франківську акції, на яких закликає українців та весь світ зробити усе задля звільнення людей з полону. А між тим виховує сина та чекає свого коханого з полону.

Розмова з Лілею на Галці – про шлях чоловіка, підтримку людей та те, чому усім українцям варто продовжувати боротьбу за справедливість.

“Важливо не створювати ілюзії, що в нас усе добре”: чому франківська волонтерка Мар’яна Ілюк не спиняється у допомозі ЗСУ

Мар’яна Ілюк — волонтерка та стоматологиня з Івано-Франківщини, яка не змогла залишитися байдужою під час війни. Самостійно виховуючи сина, вона взялася допомагати переселенцям і організувала підтримку українських військових. Зокрема, каже, саме вона ініціювала виплати для військових з Франківського бюджету у розмірі 50 тисяч гривень, чим тепер звітує міський голова. 

Її історія — це шлях від допомоги постраждалим до боротьби з власними труднощами під час повномасштабного вторгнення. Про свій досвід та виклики вона розповіла у розмові з “Галкою”.

“Танцем можна розповідати про складні процеси”, – хореограф Ілля Мірошниченко про виставу “Д.І.М.” та премʼєру в Івано-Франківську

У сучасному світі танець може стати потужним засобом вираження найглибших емоцій та соціальних явищ. Вистава “Д.І.М.” від артистів Insha Dance Company – це приклад того, як через мистецтво можна розповісти про вимушену міграцію, пошуки власного дому та внутрішню стійкість.

В інтерв’ю “Галці” суперфіналіст шоу “Танцюють всі! 8 сезон”, співзасновник Insha Dance Company, хореограф-постановник Ілля Мірошниченко розповів про шлях створення вистави “Д.І.М.”, особисті переживання під час роботи над нею, а також про символіку, зокрема звуку залізниці, що пронизує постановку. Він поділився своїм баченням ролі танцю в сучасному світі та очікуваннями від показу вистави в Івано-Франківську.

«Тепло крилатої душі». Як на Прикарпатті живе оздоровчий центр, який створила мати “Привида Києва”

Реабілітаційний центр «Тепло крилатої душі» у селі Ценява на Коломийщині Наталія Тарабалка заснувала наприкінці 2022 року. Відтоді там пройшли лікування близько 300 людей. Серед них військові, ветерани та їхні рідні. Таким чином, це не лише вшанування пам’яті загиблого сина Степана, а й допомога військовим, які повертаються з фронту та поступово відновлюються, готуючись до цивільного життя.

Ідея створення такого закладу виникла коли вона була на психологічній реабілітації після загибелі сина, військового льотчика Степана Тарабалки. Тоді вона зрозуміла, що потрібно більше таких місць, де люди можуть спілкуватися і поділитися своїми переживаннями та підтримувати один одного.

“Професійна армія закінчилась ще в 22, все тримається на мобілізованих”, – Віталій “Ара” Іващук

Віталік “Ара” Іващук – головний сержант роти ударних безпілотних авіакомплексів “Тайстра” коломийської 10 окремої гірсько-штурмової бригади. Чоловік пішов на війну ще у 18 років, втратив там руку та повернувся на фронт. 

Про службу, поранення та мобілізацію “Ара” розповів Галці під час волонтерської поїздки на Донбас головного редактора Романа Турія.

“Недовіра перешкоджає людям звертатися за захистом своїх прав”, – коломийський суддя із Рубіжного Денис Коваленко 

Суддя Денис Коваленко переїхав у Коломию у 2022 році. Згодом почав працювати, як відряджений суддя, у Коломийському міськрайонному судді та навіть став суддею-спікером. У інтерв’ю із суддею обговорюємо важливі питання, що стосуються судової системи України.

Зокрема, недовіри громадян до суддів та перешкод, які вона створює у доступі до правосуддя. Суддя Денис Коваленко, який має досвід роботи в умовах війни, розповів про свою діяльність на Івано-Франківщині, складнощі, з якими стикаються судді, та про те, чому важливо розуміти реальні причини низької довіри до судової системи.

Від фронту до кухні: як ветеран війни відкрив ресторан кримськотатарської кухні “Курултай” у Франківську

Іван Артюшков – ветеран, підприємець і натхненник ресторану кримськотатарської кухні “Курултай” у Івано-Франківську. Його історія – це шлях від служби на фронті до створення культурного простору, де кожен може не лише насолодитися смаком автентичних страв, але й дізнатися більше про кримськотатарську культуру. 

Іван розповів Галці про свій бойовий досвід, виклики відкриття бізнесу та про свою місію.

Від “Бабусиного пляцка” до Biscuit Family Cake: історія ребрендингу та солодких інновацій франківської кондитерки Тетяни Мартиненко

Команда “Галки” познайомилися з кондитеркою Тетяною Мартиненко торік на відкритті її мініцеху з виготовлення десертів. Кондитерською справою жінка займається вже шість років – від того часу, як відчула, що двоє дітей вже стали дорослими, а тому почала заново шукати себе. За цей час Тетяна не лише змінила назву свого бренду, а й продовжує надихати своїх клієнтів неймовірними десертами. Biscuit Family Cake — це не просто солодощі, це ціла філософія сімейного затишку та турботи про якість.

У цьому інтерв’ю — як зміни вплинули на бізнес, які нові смаки підкорили серця клієнтів і що планує талановита кондитерка Тетяною Мартиненко на майбутнє.

“Хочемо, щоб Україна скоріше перемогла”, – діти з села Спас збирають кошти для ЗСУ

У селі Спас Коломийського району на Івано-Франківщині двоюрідні брати організували волонтерську ініціативу, завдяки якій торік їм вдалося зібрати близько 50 тисяч гривень на підтримку Збройних Сил України. Діти виходять на дорогу, зупиняють автомобілі та пропонують цукерки в обмін на донати.

Арсен, Артур та Матвій, організували збір коштів самостійно, облаштувавши місце у центрі села та прикрасили його національним прапором. “Галка” розповідає про хлопчаків та їх волонтерство. 

“Моє улюблене — зібрані на кухні дрони. Додає сивини”, — пілот FPV 108 батальйону “Електронік”

25-річний Іван Гулейчук на позивний “Електронік” з гірського села Кути на Прикарпатті добровільно приєднався до лав ЗСУ у перші дні повномасштабного російського наступу. Чоловік — тоді ще 23-річний — не так давно повернувся з роботи за кордоном і після короткої перерви планував поїхати знову. Втім першого березня 2022 року пішов у військкомат.

Будівельник за освітою Іван має хобі, пов’язане з електронікою — звідти й позивний. Досвід роботи з дронами отримав ще до війни, але за цим спрямуванням служити одразу не вдалося. Про свій шлях, мотивацію й ситуацію на фронті зараз — читайте в інтерв’ю головного редактора “Галки” Романа Турія, записаному з “Електроніком” у Донецькій області.

З кришечок — у лавочки та шахівниці і навіть надгробки?: як франківська ініціатива EcoREactive дає пластику друге життя

Проєкт EcoREactive — це ініціатива, що перетворює пластикові відходи на корисні речі, водночас розвиває екологічну свідомість громади та допомагає Збройним силам України. Команда волонтерів з Івано-Франківська почала свою діяльність у 2018 році, відтоді поступово нарощує обсяги переробки та створює нові види продукції з перероблених кришечок.

Про роботу майстерні розповідає “Галка”.

Невеличка екомайстерня EcoREactive знаходиться на території промислової зони. Команда перетворила покинуту будівлю у справжній музей, де при вході гостей зустрічає “міньйон”, відьма, що врізалася у стіну, та різні скульптури з каменю. У першій кімнаті майстерні сортують кришечки: тут повно ящиків, наповнених барвистим пластиком, а на стіні – панно з унікальних кришечок-неповторок. Проходимо далі у серце будівлі, де знаходиться все обладнання для плавлення та формування пластику; тут можна побачити картини, створені з крихт подрібнених кришечок. А у ще одній кімнатці – різні гірськолижні артефакти як символ того, що екоініціатива активно співпрацює з Гірським рятувальним центром.

Успішність бізнесу не залежить від чиновника, — економіст та ексчиновник Дмитро Романюк

Трудовій біографії 37-річного Дмитра Романюка міг би позаздрити чиновник, який вже виходить на пенсію. Укрзалізниця, TEDxIvanoFrankivsk, Івано-Франківськгаз, Офіс залучення та підтримки інвестицій Ukraine Invest, Прикарпатський національний університет, Mg Invest, MORIS, Progress Consulting, Івано-Франківська облдержадміністрація, Помічник Голови комітету у ВРУ, Офіс Президента України.

Однак для багатьох він і досі відомий, як хлопець, котрий кинув яйцем в Януковича і цим, можливо, зламав струнко вибудовану російськими технологами виборчу кампанію.

У межах проєкту “Франківські теревені“, поговорили з Дмитром про рейтинги Івано-Франківська, про те, чому не люблять чиновників, що з бізнес-кліматом у країні, що воює. Втім не забули й “яєчний інцидент”.

Дружина захисника з Франківська Тетяна Марчук: «Жінки військових теж потребують підтримки, і це нормально»

Тетяна Марчук — дружина воїна, яка стала тилом свого чоловіка-добровольця, та навіть у відносно спокійному Івано-Франківську це зовсім не просте завдання.

Жінка розповіла нам про свій досвід, про важливість психологічної допомоги для жінок військових та про волонтерство, яке допомагає відволіктись та знайти нових друзів.

“У перший день повномасштабного вторгнення чоловік одразу відправив нас із донькою в село, а сам почав збиратись. Звичайно, це дуже нас збентежило, викликало тривогу і нерозуміння, що буде далі. Страх, розпач, невідомість — усе це переплелося. Тоді ще ніхто не міг подумати, як будуть розвиватись події…”.

“Ми не маємо права забувати”: В’ячеслав Довженко про фільм “Буча”

Український актор В’ячеслав Довженко розповів про свої враження від участі у стрічці “Буча”, яка змальовує події російської окупації. В ексклюзивному інтерв’ю “Галці” митець ділиться своїм досвідом, труднощами роботи над болючою темою та враженням від того, як ці події вплинули на українців і нього самого.

“Це були складні емоції, бо це свіжі рани. Під час фільму сценарій перероблюється, але саме остання сцена зачепила мене найбільше. Вона й надихнула мене погодитися на участь у цій кінострічці”.

“Бізнесмени вивозять яйця за кордон”: думки і настрої на франківському ринку

“Галка” завітала на Івано-Франківський центральний продуктовий ринок, аби дізнатися, з яким настроєм торгують продавці, та з якими пакунками і витратами йдуть звідси покупці.  

Навідалися на базар у один з холодних листопадових днів. Не всі працівники бажали спілкуватися і ділитися своїми думками. Але були й ті, хто з радістю відповідав на запитання. Одна з таких людей – Віра Василівна з Івано-Франківська. Жінка працює на ринку вже два роки і поділилася своїми спостереженнями та враженнями:

“Люди не мають зараз грошей. І торги не йдуть, як то було до війни. Пенсіонери з малими пенсіями, в бідному стані, люди виживають”, – каже пані Віра.

“Музика – спосіб говорити зі світом, це як текст і емоція”, – прикарпатський композитор та виконавець Ілля Богатчук 

Верховинець Ілля Богатчук називає свої соціальні ролі “служінням”. Служінням через фах, служінням через музику, служінням, як духівником… Музикою він почав займатися з дитячого віку й у 13 років створив першу композицію. 

Elies B. — неокласичний проєкт композитора та піаніста Іллі Богатчука. З ним він нещодавно завершив тур у Чернівцях, Івано-Франківську та Львові. Поміж цим, Ілля грає військовим, проводить благодійні концерти. У інтерв’ю із “Галкою” композитор поділився про музикування, служіння й філософію свого теперішнього життя. 

“Найбільше мене мотивують діти”, – історія харків’янки Тетяни Дикіної, яка тренує карате у Франківську

Тетяна Дикіна — тренерка з карате з Харкова, яка відкрила два клуби в Івано-Франківську. Вона поділилася “Галці” своїм шляхом у спорті та тренерстві, а також розповіла про труднощі та успіхи, з якими зіткнулася при відкритті клубу в Івано-Франківську після повномасштабного вторгнення.

Її досвід у єдиноборствах триває вже 15 років, включаючи карате, теквондо та кікбоксинг. Відкриття власного клубу в Івано-Франківську стало новим етапом її життя.

Від хобі до бізнесу: як ветеран Володимир Косолапов створив у Франківську столярну майстерню “Wood for home”

Володимир Косолапов – власник столярної майстерні “Wood for home” в Івано-Франківську та ветеран російсько-української війни. Після звільнення з армії та отримання бойового поранення, чоловік знайшов своє покликання у обробці деревини. 

Про те, як Володимир перетворив власне хобі у бізнес, чоловік розповів Галці.

«Сексуальна освіта молоді – це про безпеку наших дітей», – франківська експертка з секспросвіти Ольга Кукула-Новак

В останні роки у суспільстві виникають дискусії щодо впровадження сексуальної освіти у школах, і українці реагують на це полярно по-різному. Хтось цю ідею підтримує, інші ж навпаки – гостро критикують. Разом з активісткою та тренеркою з секспросвіти Ольгою Кукулою-Новак “Галка”спробувала розібратися, що входить у поняття “сексуальна освіта”, як вона може знизити ризик небажаних підліткових вагітностей і як загалом навчитися приймати різних людей навколо себе.

Ольга Кукула-Новак – громадська діячка і феміністка. Співпрацює з громадськими організаціями в темі секспросвіти, як от ГО «Д.О.М.48.24» та ГО «Дівчата» (всеукраїнська громадська організація, яка активно займається та поширює секспросвіту у школах). Окрім цього Ольга поетка, організовує літературники, разом з чоловіком виховує двох доньок та має медичну освіту.

Якщо постійно наполягати на чистоті мови, то можна її вбити: Володимир Єшкілєв про літературу, письменництво та Франківськ

Івано-франківський письменник, есеїст, кінодраматург, сценарист, автор 18 романів Володимир Єшкілєв в час повномасштабного вторгнення взяв творчу паузу з великими творами, яка завершилася лише цього літа.

В інтервʼю «Галці» він анонсував нову екранізацію роману, розповів свої правила в написанні творів, поділився думками про суспільну оцінку “Станіславського феномену” та дав поради молодим письменникам.

“Для мене малюнок – це слово”, – франківський карикатурист про свою творчість

Карикатурист Олег з Одеси (своє прізвище чоловік не бажає афішувати), з 2017 року проживає та творить в Івано-Франківську.  У розмові з “Галкою” він розповів про свою творчість, натхнення та складнощі, з якими стикається, малюючи сатиричні роботи.

Для митця його хобі – спосіб висловити свою позицію в Instagram-профілі Onni pictures на важливі соціальні теми і оцінити реакцію аудиторії на роботи.

Воєнні травми не заживають за протоколом: як двічі переселенка Оксана Мироненко лікує і волонтерить у Франківську

Оксана Мироненко двічі пережила наближення російських окупантів, двічі переселенка, яка наразі живе в Івано-Франківську. Війна забрала життя її матері. Та попри труднощі в житті продовжує рятувати людей.

Оксана 20 років працює лікаркою травматологом та ортопедом, даруючи людям з травмами шанс на повноцінне життя. Про свій шлях, роздуми про військову медицину, волонтерство і фонд, створений в честь матері – розпитувала Галка.

Письменникам не варто озиратися на штучний інтелект: Юрій Андрухович про сучасну літературу

Чи варто українцям читати російську літературу? Чому письменникам треба боятися штучного інтелекту? Та який етап створення книги улюблений для Юрія Андруховича? На ці та інші питання розповів “Галці” івано-франківський письменник, есеїст, прозаїк та перекладач.

Від фронту до бізнесу: як ветеран Михайло Найда створив у Франківську будівельну компанію та друкарню

Ветеран війни Михайло Найда після служби у 128 бригаді заснував два підприємства. У 2018 році почав працювати будівельний бізнес у Калуші, а з дружиною Наталією нещодавно відкрили поліграфічну студію Phoenix ink. 

Про свою історію та те, як працює друкарня, Михайло Найда з дружиною розповіли Галці.

“В російській системі є сотні тисяч етнічних українців, які обрали російську ідентичність”: Вахтанг Кіпіані про війну

Український журналіст, публіцист, письменник, історик, викладач, засновник Музею-архіву преси, головний редактор “Історичної правди” – все це про Вахтанга Кіпіані. Однак з 2022 року його головна посада – військовослужбовець.

Як історик Вахтанг вважає, що війна була неминучою. А як викладач готовий говорити про невивчені українською владою уроки. Говорити не зараз, а після війни. Втім, вже як журналіст пан Кіпіані переконаний, що у порівнянні з 1991 роком ми всі стали набагато більшими українцями, ніж були тоді.

Буферна зона між “завтра” і лікарняним ліжком: у франківській лікарні облаштували простір для військових

Деревний аромат й медитативний приглушений звук японського інструменту сякухаті, на якому грає музикант-волонтер Олександр – так зустрічає простір, який облаштували для військовослужбовців в Обласній клінічній лікарні, що в Івано-Франківську. Загальна зала для заходів, ліворуч майстерня, а праворуч кабінети для масажів і терапії.

“МріяДія” – це простір для поранених військових, щоб вони могли знову соціалізуватися, адаптуватися до цивільного життя, отримати моральну підтримку. Тут проводять арттерапію: ліплення, малювання, музичні майстерні. Приходять й просто попити кави, чаю, пограти в настільні ігри, почитати. Також організовують культурні заходи за участі дітей та цивільних, що надихає та підіймає настрій військових.

“Галка” відвідала простір та поспілкувалася із ініціаторкою його створення комунікаційницею лікарні Надією Шегдою та адміністраторкою “МріяДія” Іриною Парипою.